Інститут історії України Національна академія наук України

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Решетилів Полтавської обл. Народився Дмитренко Олексій Максимович — український письменник, публіцист. Автор художньо-документальних повістей про українські народні ремесла: «Решетилівка» (1970);«Опішня» (1971); літературних сценаріїв документальних фільмів «Василь Симоненко» (1970); «АІСТ» (1985); есе про народного Гончара,скульптора О.Ганжу (1972); кіносценариста М.Шудрю (1995) та ін. Державна премія УРСР ім. Т.Г.Шевченка за 1987 р.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К. : Українська енциклопедіяім. М.П.Бажана, 1997. — С.208.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Путивльський об’єднаний загін здійснив рейд територією Путивльського і деяких інших районів Сумщини.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 50.

Партизанський загін Колківського району Волинської області під командуванням І.Шишка розгромили поліцейські дільниці в селах Майдани і Шановні Маневичівського району, Яблонька, Копилля, Загорівка Колківського і Кашевка Голованівського району.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 163.

На нараді групи командирів партизанських з’єднань, що діяли в лісових масивах, прилеглих до Середино-Будського району Сумської області УРСР, Суземського та Трубечевського районі Орловської (нині Брянської) області РСФСР, прийняте рішення об’єднатися у партизанське формування під єдиним командуванням у складі Путивльського, 1-го Глухівського, Шалигінського загонів.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 53.

Підпільна організація “Миколаївський центр” (Миколаїв) здійснила диверсію на військовому аеродромі за Інгульським мостом, в результаті якої згоріло 20 літаків і велика кількість пального. За цю диверсію німці повісили 10 місцевих мешканців.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 103.

Штаб УПА схвалив основи нової партизанської тактики. Йшлося про засідкі “з-під землі та під землею”, оперування невеликими рухомими партизанськими групами у нічний час, уникнення боїв, нав’язаних противником. Активні, наступальні дії упівців мали на меті сіяти невпевненість і страх у ворожих лавах.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.659.

Кемеровським електромеханічним заводом “Кузбаселектромотор”, створеним на базі евакуйованого устаткування частини цехів Харківського електромеханічного заводу з виготовлення електромашин і апаратів випущена перша продукція.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 163.

У Львові урочисто відзначено шевченкові роковин: в православній церкві відправлено панахиду, в оперному театрі відбулась шевченківська академія.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 157.

На Волині в Лубенській окрузі за дозволом німецької влади відновила свою діяльність “Просвіта”. В Дубенщині “Просвіта” нараховувала вже 185 читалень. В Дубно відкрився музичний інститут.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 152.

На початку місяця в Кам’янці Київської області знищено понад 110 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.89.

Окупанти спалили повністю село Микитівку Ямпільського району Сумської області, загинуло 16 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.287.

Військова рада Південно-Західного напрямку передала у Ставку Верховного Головнокомандування план дій на квітень–травень 1942 р., основною метою якого ставилося завдання – звільнити Харків, а потім здійснити перегрупування військ і ударом з північного сходу захопити Дніпропетровськ і Синельникове.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 162.

У Ворошиловграді 29–30 березня 1942 р. відбувся організований ЦК ЛКСМУ антифашистський мітинг працюючої молоді Української РСР. Присутні понад 800 представників молоді Харкова, Дніпропетровська, Одеси, Львова, Ворошиловграда, Запорожжя, Сумської, Полтавської, Сталінської й іншої областей. Для участі в ньому прибули представники фронтових частин і партизанських загонів. Учасники з’їзду виробили звернення до молоді окупованих районів України.
Комуніст. – 1942. – № 79. — 3 квітня;Советская Украина. – 1942. – № 77. — 1 апреля. – С. 1–4; № 79. — 3 арпеля. – С.1.

Із Шепетівки до Нижньої Саксонії вирушив транспорт з 1700 військовополоненими.
ЦДАВО України. – Ф. 3206, оп.2, спр.97, арк. 82.

У Львові заарештовано і зібрано в школі Собеського перед відправкою в Белжец 1328 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.110.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.