Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. РНК УРСР прийняла постанову “Про поновлення діяльності управлінь по експлуатації меліоративних систем у східних областях УРСР”. Постанова передбачала відновити діяльність ряду управлінь з експлуатації меліоративних систем, які існували до початку Вітчизняної війни. Відновлення управлінь покладалося на народний комісаріат земельних справ УРСР та на виконкоми обласних Рад депутатів трудящих.
Збірник постанов і розпоряджень уряду УРСР. – 1945. – № 4–5 (15 травня). – С. 120, 121.

Київ. РНК УРСР прийняла постанову “Про реєстрацію розпізнавальних товарних знаків”, з метою здійснення контролю за якістю товарів широкого вжитку та інших виробів, що їх випускає промисловість УРСР. Постановлялося ввести в дію по УРСР Правила реєстрації товарних знаків; затвердити список товарів широкого вжитку, апаратури й устаткування, виготовлених промисловістю УРСР, які в обов’язковому порядку повинні мати товарні знаки; зобов’язати керівників організацій і підприємств УРСР розробити у визначений термін товарні знаки на товари широкого вжитку й інші вироби і подати їх на розгляд експертно-художньої ради при Українській філії Всесоюзної торгівельної палати, зареєструвати їх в двохмісячний термін у Народному комісаріаті торгівлі СРСР.
Збірник постанов і розпоряджень уряду УРСР. – 1945. – № 4–5 (15 травня). – С. 123-130.

Відновлено рух вантажних суден Чорноморського пароплавства між Одесою і портами Франції та Італії.
Радянська Україна. – 1946. – 19 квітня.

Київ. Відкрито Державний музей українського мистецтва.
Радянська Україна. – 1946. – 28 квітня.

“Літературна газета” надрукувала редакційну статтю “Буржуазних націоналістів – на смітник історії”. Затавровані виключені із Спілки радянських письменників України П.Карманський, М.Рудницький, А.Патрус-Карпатський.
Літературна газета. – 1947. – 20 листопада.

Дніпропетровськ. Завод будівельних деталей освоїв випуск нової продукції – спеціальних плит для покриття дахів промислових будов. Плити були дешевші від залізобетонних і дали можливість заощадити дефіцитні будівельні матеріали.
Радянська Україна . – 1947. – 15 квітня.

Комітет у справах мистецтв при Раді міністрів СРСР перевірив роботу українських театрів. Комітет встановив, що за час, який минув з дня постанови ЦК ВКП(б) “Про репертуар драматичних театрів і заходи його поліпшення” в театрах України провідне місце зайняли радянські драматичні твори на актуальні теми. Проте недостатньо в репертуарі представлялися твори українських драматургів, не знайшло належного відображення життя індустріальних районів УРСР. Комітет відмітив серйозні недоліки в роботі Державного драматичного театру імені Франка і Академічного театру опери та балету у Києві, діяльності театрів Донбасу.
Радянська Україна . – 1947. – 26 квітня.

Парагвай. А.Білопольський – провідний український діяч у Південній Америці, колишній редактор аргентинської україномовної газети “Пробоєм”, голова Об’єднаного комітету українців Аргентини, Парагваю і Уругваю спеціальним декретом президента Парагвайської республіки назначений консулом у Бельгії.
Новий шлях (Вінніпег). – 1947. – 30 квітня.

Польща. За підсумковим звітом командування Оперативної групи “Вісла” підпілля УПА у країні втратило 1334 бійця, в тому числі 53 вбитими (24 на терені СРСР), 564 полоненими й 228 окреслених як засуджених на смерть і ув’язнення. З 17 командирів сотень 10 загинули, 4 засуджені до смертної кари і, за винятком “Чауса”, страчені. (Відомості про втрати неточні).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 34.

Харків. На машинобудівному заводі Міністерства транспортного машинобудування УРСР закінчено складання першого акумуляторного електровоза. Він мав 60 акумуляторних батарей і призначався для використання у шахтах.
Радянська Україна . – 1947. – 27 квітня.

На території семи західних областей УРСР радянською владою зафіксовано 505 проявів діяльності ОУН і УПА (січень – 110, лютий – 111, березень – 128, квітень – 156).
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.

За повідомленням міністра внутрішніх справ Карело-Фінської РСР на територію республіки прибули ешелони з Української РСР, в яких нараховувалося 1852 спецпоселенці-“указники”, в тому числі: чоловіків – 923, жінок – 929. Депортація “указників” з УРСР проводилась на основі постанов Ради міністрів УРСР від 21 лютого 1948 р. і 2 червня 1948 р. Під укази підпали особи, які ухилялися від трудової діяльності і вели „паразитичний” спосіб життя.
Бугай М. “За повідомленням НКВС СРСР були переселені...” Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 39.

Завершена відбудова художніх промислів, зруйнованих у роки Великої вітчизняної війни. Система “Укрхудожпромспілки” зросла на 20 артілей і досягла кількості 137 артілей. Випускалися чоловічі і жіночі вишиті сорочки, килими, плахти, вишиті і ткані скатертини, художні вироби різьблення на дереві.
Радянська Україна. – 1948. – 9 квітня.

Станіславська область. Уперше після війни на Ріпнянському нафтопромислі запроваджено при бурінні свердловин роторні верстати.
Радянська Україна. – 1948. – 14 квітня.

Київ. Аеропорт відкрив нові пасажирські повітряні лінії. Вони зв’язали столицю Української РСР з волзькими містами – Куйбишевим і Саратовом.
Радянська Україна. – 1948. – 17 квітня.

Уповноважений державної планової комісії Ради міністрів СРСР у Львівській області направив доповідну записку секретарю львівського обкому КП(б)У і голові облвиконкому про незадовільний хід призову молоді для шкіл фабрично-заводського навчання Донбасу і Львівської області. Відмічено, що в області спостерігалося масове ухиляння молоді від мобілізації, як результат агітації з боку українських націоналістів. З метою прискорення мобілізації застосовувалися методи голого адміністрування з викликом призовників через військкомати, залученням органів міліції і організацією облав (Рава-Руський, Глинянський, Ново-Яричівський, Ново-Милятинський та інші райони). Повідомлялося, що призовники переховувалися у своїх та сусідніх селах і районах, а також у Львові. Частина з них, щоб уникнути мобілізації, йшла працювати на підприємства Львова й області.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1 (1939 - 1953). – К., 1995. – С. 556.

Запоріжжя. Переможцем всесоюзних змагань з греко-римської боротьби у напівлегкій вазі став шестиразовий чемпіон СРСР киянин А.Алтир’ян.
Радянська Україна. – 1948. – 8 квітня.

Львів. Обласний комітет КП(б)У прийняв постанову “Про стан антирелігійної пропаганди і агітації в області”. Відмічено, що деякі партійні організації відійшли від робити з “остаточного руйнування” релігійних вірувань. Тому серед окремих молодих членів КП(б)У склалося неправильне уявлення про те, що партія змінила своє ставлення до релігії й церкви і вважала недоречним ведення “наступальної антирелігійної пропаганди й агітації”. Наголошено на посиленні боротьби партійних організацій з греко-уніатським підпіллям.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1 (1939 - 1953). – К., 1995. – С. 543-546.

Помер учений літературознавець, дійсний член Академії наук УРСР, директор Львівської бібліотеки АН УРСР, завідувач Львівським відділом Інституту мистецтвознавства, фольклору і етнографії АН УРСР В.Щурат.
Радянська Україна. – 1948. – 29 квітня.

Сталіно. Відбулася виїзна сесія відділення технічних наук Академії наук УРСР. Розроблено заходи щодо найшвидшого впровадження у виробництво наукових робіт і відкриттів радянських учених.
Правда Украины. – 1949. – 25 сентября.