Інститут історії України Національна академія наук України

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про порядок кредитування середянських господарств при збуті сільськогосподарських машин і знарядь”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 20. —Ст.178.

УСРР. 1 травня – 1 червня 1929 р. у містах України проводився “Місячник української книжки”, приурочений до 10-ти річчя заснування Державного видавництва України (ДВУ). “Місячник” проводився під гаслами “Українську книжку – в маси”, “Книжка – засіб комуністичного впливу, виховання мас”, “Українська книжка – чинник українізації” та ін.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 20 квітня.

Харків, м. При НКО УСРР організовано Всеукраїнський комітет охорони пам’яток культури. Головою Комітету обрано заступника уповноваженого Наркомату закордонних справ СРСР при уряді УСРР Кулика, до складу комітету увійшли представники громадських і наукових організацій – історики, археологи, художники, у тому числі академіки Д.І.Багалій, Бузускул, професори Таранушенко, М.І.Яворницький, Моргилевський, Бурачок, Федоровський, Болтенко, Дложевський, Зумер, Шугаєвський, Гордєєв та ін.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 1 травня.

УСРР. В республіці урочисто відзначено “День міжнародної солідарності трудящих”. У містах республіки відбулися багатолюдні демонстрації, зокрема у Києві в демонстрації взяли участь щонайменше 80 тис. осіб. У цей день також червоноармійці УВО приймали “Червону присягу”, у зв’язку з чим ВУЦВК і РНК УСРР оприлюднили спеціальну відозву.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 1, 4 травня.

Катеринопіль, м. Уманської округи. Під час першотравневої демонстрації частина демонстрантів-євреїв самовільно захопили синагогу, перешкодили проведенню релігійної церемонії.
Коммунистическая власть против религии Моисея. Документы 1920-1937 и 1945-1953 гг. Вып.2. —Винница, 2005. —С.119.

Харків, м. Президія ВУЦВК заслухала доповідь Урядової комісії по обслідуванню житлових умов студентства, які визнані надзвичайно тяжкими. Українській економічній нараді було запропоновано протягом двох найближчих місяців розробити програму поліпшення житлових умов студентів.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 1 травня.

Москва, м. ПУ РСЧА підбиті підсумки виконання постанови РВР СРСР від 27 червня 1928 р. про політико-моральний стан Червоної армії.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927–1939. Том 1.Май 1927 – ноябрь 1929. —М., 1999. —С.800

Київ, м. В Інституті марксизма-ленінізма УСРР відбулася дискусія з приводу схеми історії України.
История СССР. – 1960. —№ 4. —С.47;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. –

Харків, м. Оприлюднено лист В.Затонського до редакції „Літописа революції” з визнанням політичних помилок, допущених у його спогадах, опублікованих в № 4 журналу.
Літопис революції. Журнал Істпарту ЦК КП(б)У. – 1929. —№ 5-6 (38-39). – С.385.

Москва, м. ОДПУ повідомило про розстріл А.Ф.Величка, Н.К. фон Мекка і П.А.Пальчинського, а також про засудження „за крупне шкідництво” багатьох спеціалістів з „колишніх”.
Власть и оппозиция. Российский политический процесс ХХ столетия. – М., 1995. —С.140.

Маріуполь, м. Відбулася Окружна статистична нарада з метою інструктування районних статистиків для проведення навесні вибіркового перепису. Обговорювалися питання про дефекти в минулих обстеженнямх.
Статистичний бюлетень Маріупольщини. – 1929. —№ 3 (17). – С.35.

Москва, м. Заступник голови ОДПУ Г.Ягода надіслав листа голові РВР СРСР К.Ворошилову про територіальні частини. Вказувалося на більш широке, ніж у кадрових частинах, поширення серед терармійців негативних політичних настроїв; пропонувалася система заходів для поліпшення „ідейно-політичного” обличчя територіальних військових частин і з’єднань.
Красная армия и коллективизация деревни в СССР (1928-1933 гг.). – Наполи / Napoli, 1996. —С.154-156.

Дніпропетровськ, м. Приїхав німецький генкосул на Україні п.Вальтер.
Комуніст. – 1929. —2 червня.

Риково, м. Артемівської окр. На домні № 4 Риківського металургійного заводу сталася аварія: двоє робітників загинули, 13 зазнали поранень; для вивчення причин аварії створено Урядову комісію. За інформацією дирекції, ушкоджена домна давно підлягала ремонту.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —2 червня;ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2987. —Арк.93-94; Од. Зб.2988. —Арк.121.

Єнакієво, м. На металургійному заводі вибухнула домна: внаслідок аварії постраждали 15 робітників; для з’ясування причин катастрофи створено Державну комісію у складі представників правління Південсталі, Прокуратури, ДПУ УСРР, ВУК металістів.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.3000. —Арк.21.