Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

У м. Новограді-Волинському відбувся економічний страйк робітників 3 шкіряних заводів спадкоємців Фейгенгольца, Криштула та Ліхтмахера з вимогою підвищити заробітну плату . Роботи на заводах не зупинялись. Завершився перемогою.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.295.

Слище Юзовка Катеринославської губернії. Страйк 802 робітників шахти № 7 і 609 робітників шахти № 3 Лідієвського кам’яновугільного рудника Російсько-Дніпровського металургійного товариства з вимогою підвищити заробітню платню. Закінчився компромісом.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 330–331.

м. Луганськ. Страйк 3000 (з 5430) робітників машинобудівного заводу Гартмана із вимогою підвищити зарплату від 25 до 50 %, запровадити на заводі інститут цехових старостів, видавати зарплату рівно що 2 тижня. Завершився компромісом: обіцяно підняти зарплату на 10 %. Під час страйку на завод викликано загін поліції (106 осіб). Арештовано 18 робітників. (5-8 липня повторно страйкували 5300 з 5430 робітників, однак страйк закінчився поразкою).
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 344.

ст. Алчевська. Страйк 4160 робітників Донецько-Юр’ївського металургійного заводу із вимогою підняти зарплату на 50 коп. в день. Завершився компромісом: зарплату збільшено на 30 коп. у день кожному робітникові. Під час страйку арештовано 12 робітників.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 344.

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

Гайсинський повітовий комітет Ради селянських депутатів поширив листівку із засудженням факту обрання гетьмана і на підтримку Центральної Ради. Гайсинський повітовий староста на Поділлі повідомив міністру внутрішніх справ про арешти помічника повітового комісара і голови народної управи за випуск згаданої вище листівки.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 166. – Арк. 11,12.

Прийнято ухвалу всенародного українського віча про створення Комітету національної гідності. Основною метою заснованої інституції було вирішення питання про перенесення останків великих синів українського народу з чужини до Києва і поховання Івана Мазепи у Софійському соборі.
Відродження. – 1918. – 11 липня.

Відбувся 1-й Ольгопольський з’їзд хліборобів на Поділлі за участю майже 300 делегатів. З’їзд ухвалив направити депутацію до Головноуповноваженого уряду у цьому регіоні С.Гербеля з виробленою з’їздом доповідною з проханням вжити негайних заходів по ліквідації пануючої по селах анархії, дальшому роззброєнню населення. Хлібороби головну причину розрухи вбачали у відсутності твердої влади на місцях.

Обрана з’їздом делегація 16(3) червня доповіла С.Гербелю про вироблені заходи, які б дали можливість приступити до підготовки ланів до майбутнього врожаю, а саме: повернення живого та мертвого реманенту, насіння і кормів, відшкодування з боку селян пограбованого майна, відбудова приміщень з компенсацією втраченого, забезпечення господарям та їхнім службовцям можливості повернутися до своїх садиб, розшук і покарання вбивць землевласника с.Вербки-Вольські.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 76. – Арк. 6-6 зв.; 30-30 зв.; Протокол з’їзду. – Арк. 8-15.

На сторінках газети повідомлено, що Київська губернська і Канівська повітова управи взяли на себе ініціативу у справі упорядкування і спорудження могили великого поета Т.Шевченка. Полтавська губернська управа ухвалила терміново звернутись до всіх установ Полтавщини, щоб вони підтримали цей почин своїми відрахуваннями, а також розіслали по всій Полтавщині підписні листи для добровільних пожертв.
Нова рада. – 1918. – 9 червня (27 травня).

Київ. Урочисте відкриття Єврейського народного університету – першого вищого єврейського навчального закладу на території колишньої Російської імперії. Ініціатива заснування університету належала “Культур-Лізі” – найбільшій єврейській культурно-просвітницькій громадській організації. Першим ректором був обраний М.Зільберфарб. Навчання відбувалося на трьох факультетах – природничо-математичному, гуманітарному та єврейських знань. У червні 1918 р. на них здобувало освіту 62 студенти.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К.,2003. – С.79 – 81.

Київ. Відбувся Перший з’їзд діячів українського пластичного мистецтва, скликаний за ініціативою Товариства діячів українського пластичного мистецтва та культурної громадськості України, активістів пам’яткоохоронного руху. Під час роботи з’їзду була влаштована виставка творів малярства, архітектури, скульптури, прикладного мистецтва, фотографій українського мистецтва минувшини та ілюстрацій дитячої книжки.
Нова рада. – 1918. – 4 червня ЦДАВО України.– Ф.2457. – Оп.1. – Спр.1. – Арк.1.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.