Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

Кількість кредитних білетів в грошовому оберненні Російської імперії досягла 1469,2 млн. рублів.
Реєнт О., Сердюк О. Перша світова війна і Україна. – К.,2004. – С.349.

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

м. Харків. Страйк усіх (3037) робітників заводу сільськогосподарських машин товариства «М. Гельферіх-Саде» з вимогою підняти зарплату на 5-50 %, покращити умови праці. Завершився компромісом: обіцяно підняти зарплату на 5-20 %. 21 червня відбувся повторно, зарплату підвищили ще на 5-20 %.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 345.

м. Київ. Страйк робітників низки типографій (братів Каплун, Неймана). Страйкували, зокрема, усі 150 робітників типографії Київського відділення т-ва «Печатня Яковлєва» з вимогою підвищити зарплату на 75 %. Завершився компромісом: 20 робітникам, які отримували більше 60 крб., зарплату підняли на 15, іншим – на 25 %.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 345.

Київ, Одеса, Харків. Працювали курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Повідомлялось з Одеси, що завдяки енергійній діяльності штабу транспортної флотилії протягом одного тижня до міста прибуло 20транспортів, випущених з Маріуполя та Керчі. “Бурдеіл” привіз 240 тис. пудів вугілля для потреб трамваю та лікареь, а транспорт “Софія” – 50 тис. пудів хліба.
Нова рада. – 1918. – 12 червня (30 травня).

Київ. Друга (літня) сесія Всеукраїнського православного церковного собору. Головним питанням на засіданнях Собору було визначення статусу Православної церкви в Україні (автокефальна чи автономна) та формування органів вищого церковного управління. Перевагу на Соборі здобули проросійськи налаштовані церковні сили. У результаті Собор схвалив проект, запропонований архієпископом Євлогієм, яким визначалося, що “українська церква як церква автономна є в канонічному зв’язку з патріархом Московським”, якому належить “право затвердження кандидатів на єпископські катедри, право приймати скарги на українських єпископів, право затверджувати статут Вищого церковного управління”. Сесія підтвердила обрання митрополитом Київським і Галицьким Антонія (Храповицького) і офіційно звернулася до гетьмана Павла Скоропадського з проханням затвердити це обрання.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Гетьманату Павла Скоропадського). – К., 1997. – С.80. ЦДАВО України. – Ф.1071. – Оп

Київ. Відбувся з’їзд представників художніх організацій, який розглянув питання розвитку художньої освіти у загальноосвітніх початкових, середніх і вищих школах, створення спеціальних гуртків з художньої освіти, реорганізації художньо-промислових училищ з метою покращення викладання в них спеціальних предметів з історії мистецтва.
ЦДАВО України.– Ф.2202. – Оп.1. – Спр.1220. – Арк.13.

З метою з’ясування можливості встановлення дипломатичних відносин із Швейцарією туди відрядили радника міністерства закордонних справ доктора Є.Лукасевича. В результаті консульства Української Держави були засновані у Женеві й Цюриху.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. - С.101.

У Кам’янці-Подільському засновано Державний український університет зусиллями “свідомого громадянства цілої України, Поділля та міста Кам’янця особливо при повсякчасній допомозі міністерства освіти Української Держави”. Наголошувалося на відкритті богословського факультету та національних кафедр – польської та єврейської літератури й історії – на історико-філологічному факультеті. На 22(9) жовтня ц.р. призначалося урочисте свято відкриття університету. Ректором призначили І.Огієнка.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 265. – Арк. 6-6 зв. – 7.

Київ. Заснування при середніх загальноосвітніх школах 350 державних стипендій для незаможних учнів української національності. Стипендіям надавалися імена відомих українських письменників, учених та громадських діячів: Г.Сковороди, І.Котляревського, Є.Гребінки, П.Гулака-Артемовського, Т.Шевченка, М.Костомарова, П.Куліша, Марка Вовчка, О.Стороженка, І.Нечуя-Левицького, С.Руданського, М.Старицького, Б.Грінченка, М.Драгоманова, І.Франка, М.Павлика, І.Карпенка-Карого, М.Кропивницького, Лесі Українки, М.Коцюбинського, М.Лисенка, М.Чубинського, В.Антоновича, П.Житецького, Г.Шерстюка, К.Михальчука, О.Русова.
Державний вістник. – 1918. – 10 серпня.

Житомир. Відкрилися диригентські курси для вчителів з метою розвитку народних хорів. Курси, влаштовані з інціативи Волинської губернської шкільної ради, протягом півтора місяця мали прослухати 60 вчителів.
Нова рада. – 1918. – 13 червня.

Катеринославська повітова вчительська спілка направила на ім’я П.Скоропадського скаргу на репресії проти вчителів з боку загонів державної варти та австро-угорських карних загонів.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 115. – Арк. 18, 19-20.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.