Інститут історії України Національна академія наук України

Затверджена Комплексна програма науково-дослідних і оперативних робіт на 1986-1990 роки – перша зведена наукова програма робіт з проблеми вивчення радіоактивного забруднення природного середовища після аварії на ЧАЕС. Нею передбачалося: удосконалення методів і засобів спостережень за радіоактивним забрудненням середовища; вивчення зміни динаміки радіаційної обстановки і поведінки радіонуклідів у природному середовищі, “гарячих” часток і на цій основі розробка з використанням математичного моделювання коротко- і довгострокових прогнозів; дослідження закономірностей формування радіоактивного забруднення місцевості після аварії.
Чорнобиль. Десять років подолання. За матеріалами Мінчорнобиля України. – К., 1996. – С.28.

Понад 11 млн. осіб взяли участь у мітингах і маніфестаціях, зустрічах молоді з ветеранами Великої Вітчизняної війни, інших антивоєнних акціях, які пройшли в Україні в рамках тижня ООН дій за роззброєння.
Радянська Україна. – 1986. – 1 листопада.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Проведення Днів УРСР, які були присвячені 70-річчю Жовтневої революції.
Радянська Україна. – 1987. – 22, 27 жовтня.

Всесвітня антивоєнна акція “Хвиля миру”, проведення якої було прийнято на міжнародній конференцій “За заборону ядерної зброї”, що проходила в серпні у Токіо. Лише за один день 24 жовтня на території УРСР відбулося 24 тис. антивоєнних акцій, у яких взяли участь 11 млн. осіб.
Радянська Україна. – 1987. –17 жовтня, 25 грудня.

На сторінках газети “Радянська Україна” під рубрикою “Як живеш, заповіднику?” регулярно друкувалися матеріали рейду-перевірки природоохоронної роботи в 12 державних заповідниках та двох природних національних парках УРСР. Така спільна робота Держкомприроди УРСР і редакції газети з залученням провідних науковців проведена в Україні вперше.
Радянська Україна. – 1989. – 4 лютого.

Здійснювалась широка петиційна кампанія за легалізацію УГКЦ. Протягом року органами КДБ СРСР виявлено 839 авторів і розповсюджувачів “матеріалів ворожого характеру”.
Юрій Данилюк, Олег Бажан. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.) – К., 2000. – С.536.

Філадельфійський освітньо-науковий центр визнав Миколу Руденка - відомого правозахисника, засновника Української Гельсінської групи, поета, письменника, філософа - “українцем року” за непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу і його культури.
День. – 2004. – 6 квітня; Руденко Микола. Енергія прогресу (Нариси з фізичної економії) – К., 1998. – С.20.

Сімферополь. Кримські татари, які повернулися, провели демонстрацію, у якій взяло участь, за даними часопису “Українське слово” близько двох тисяч осіб, оперативного штабу МВС УРСР м.Сімферополя – 200 осіб. Були висунуті вимоги організовано повернути кримських татар у Крим. Висловлювалось незадоволення роботою державної комісії. Для забезпечення порядку в Сімферополі було задіяно 1340 працівників міліції і 900 дружинників. Під час мітингу затримано близько 50 осіб. На знак протесту проти переслідувань 12 кримських татар знищили свої паспорти і розпочали голодовку.
Українське слово (Париж). – 1988. – 15 травня; Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х –

У п’яти університетах Канади проходили другі франківські читання.
Вісті з України. – 1988. № 49, грудень.

Луцьк. Повідомлялось, що Нововолинський завод спеціального технологічного обладнання виробничого об’єднання “Оснастка” вперше в країні освоїв випуск швейних машин для взуттєвої промисловості.
Радянська Україна. – 1988. – 26 жовтня.

УРСР обрано членом економічної і соціальної ради ООН.
Україна на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів 1986-1990 рр. – К., 1993. – С.39.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Ігор Коробчинський – гімнаст з Ворошиловграда – став абсолютним чемпіоном СРСР і володарем Кубка СРСР, переміг на першості Європи в Стокгольмі і чемпіонаті світу в Штутгарті.
Радянська Україна. – 1989. – 31 грудня.

Відродження пласту в Україні, який був заснований 1911 р. Ідея пластового життя розцінювалась як альтернатива комсомольській та піонерській організацій. Опікунську раду новоствореної організації очолив І.Юхновський. Завдання пласту: виховувати повноцінну, всебічно розвинену молоду людину (охоплює дітей та молодь віком від 6 до 24 років), дати освіту, Україні - людину обов’язку. Пластова ідеологія і закон визначали цей обов’язок як служіння народові, Батьківщині, собі. Пласт здійснює свою діяльність у відповідності з Конституцією УРСР. Основою світогляду є християнська мораль.
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. Ч. 2 – К., 1997. – С. 538-539.

З великим успіхом пройшли гастролі Державного заслуженого академічного ансамблю танцю УРСР ім. П.Вірського у Великобританії. Вони побували у 20 містах і дали 55 концертів.
Вісті з України. – 1990. - № 1, січень

Київ. Голова Держкомстату УРСР М.Борисенко повідомив, що за десять місяців 1990 року в Україні страйки відбулися на 260 підприємствах і організаціях, у яких взяли участь 127 тис. осіб. На першому місці серед страйкуючих були Донеччина – 76 масових невиходів на роботу, на другому місці Луганщина - 69, на третьому - Тернопільщина - 46. Найнижча статистика страйкуючих у Київській, Чернігівській, Ровенській, Кримській областях, де було лише по одному страйку. У Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Харківській областях не було жодного страйку.
Радянська Україна. – 1990. – 6 грудня.

У Києві був виданий збірник статей і документів “Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів” – перше офіційне видання в Україні, де йшла мова про голод 1932-1933 рр., згадування якого десятиріччями переслідувалось як антирадянська пропаганда.
Радянська Україна. – 1990. – 13 грудня.

Постанова Ради міністрів УРСР “Про підписання Конвенції про права дитини”.
Україна на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів 1986-1990 рр. – К., 1993. – С. 500.

Київ. Другі всеукраїнські збори (з’їзд) Народного руху України. Його делегати представляли 632828 членів. Основна кількість делегатів (56,7%) – представники Львівської, Івано-Франківської областей та м. Києва. 95% делегатів – українці. За соціальним станом 68% делегатів - інженерно-технічні працівники, службовці, наукова і творча інтелігенція. Вони представляли понад 40 різних політичних та громадських організацій. Найчисленнішими з них були Товариство української мови ім. Шевченка (25,3%) та Українська республіканська партія (12,6%). Делегатами зборів були 418 народних депутатів різних рівнів, у тому числі 5 – СРСР, 18 – УРСР, 117 – обласних, 215 – міських і 108 – районних рад. Головна увага делегатів була зосереджена на таких питаннях: майбутнє НРУ в умовах багатопартійності; вимога повної незалежності України і неприйняття ідеї нового Союзного договору; створення української національної армії; міжконфесійні стосунки. Головою НРУ переобраний І.Драч.
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. Ч. 2 – К., 1997. – С.542-543; Ковтун В. Історія народного руху