Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві окружним фабричним інспектором О.О.Мікуліним прочитано лекцію "Лікарняні каси та страхові товариства".
Рада. – 1913. – № 76. – С.3.

У м. Києві відбувся з’їзд власників підприємств Київщини, Поділля, Волині та Чернігівщини для вибору уповноважених по складанню статуту Київського страхового товариства (120 підприємств на яких працювало 120 000 робітників). Головою з’їзду було обрано І.М. Горбунова.
Рада. – 1913. – № 77. – С.3.

У м. Києві член міської управи Ф.С. Бурчак наказав статистичному бюро підготуватися до проведення одноденного перепису мешканців м. Києва. Перепис мав здійснюватись через поліцію та власників будинків.
Рада. – 1913. – № 80. – С.3.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

У Києві помер професор Київського університету, відомий вчений М.Ф. Владімірський-Буданов, історик руського права.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 25-26, 8 квітня.

м. Відень. На спільній нараді Народного комітету Української національно-демократичної партії, провідних діячів української громади м. Львова, парламентських послів, а також представників від соціал-демократичної та радикальної партій обговорено питання календарної реформи, ініційованої єпископом Гр. Хомишиним. На нараді лідер УНДП К. Левицький заявив, що про реформу не були поінформовані ні уряд, ні військове керівництво. Більшість із присутніх на нараді висловились проти реформи через невдало підібраний час для її впровадження, нелегітимний спосіб її здійснення та відсутність серйозної підготовчої роботи.
Діло. – 1916. – Ч. 92 (8 квітня); ЦДІАУ у Львові. – Ф. 201. – Оп. 4. – Спр. 447. – С. 4-7.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

Частини Запорізької дивізії вступили в м.Харків. Одночасно до міста ввійшли німецькі частини, які просувалися по лінії Конотоп-Суми-Люботин.
Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.416.

На засіданні Малої ради розглядалась справа убивства члена УЦР Є.Нероновича. Вирішено передати розслідування її анкетно-слідчій комісії. Мала рада ухвалила законопроект про анкетно-слідчу комісію та про утворення парламентської бюджетної комісії.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.245-253.

На засіданні було внесено кілька запитів (інтерпеляцій) від фракцій різних партій: від народно-соціалістичної – відносно незаконних дій представників німецьких військ; від російських есерів – з приводу бідування російських військових та залізничних службовців–росіян; про створення комісії для з’ясування питання про події в Миколаєві, де йдуть бої; від російських меншовиків – з приводу увільнених урядовців з посад міністерства шляхів, про засудження австрійськими властями в Одесі до розстрілу сімнадцятилітнього підлітка; від українських есерів – про кордони України та ряд інших, у тому числі від фракції українських есефів – про застосування заходів до захисту українських громадян на території РСФРР.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.245-253.

Рада народних міністрів на своєму засіданні на пропозицію В.Голубовича ухвалила видати відозву до населення України з закликом до спільної роботи по будівництву Української держави. Уряд ухвалив ряд рішень про надання асигнувань Волинському земельному комітету, міністерству земельних справ, на утримання Окремого корпусу кордонної охорони, кредиту міністерству продовольчих справ та для ліквідації “Агросоюзу”. РНМ постановила призначити комісію для перевірки справ Господарського департаменту. Ухвалено передати в розпорядження міністерства пошт і телеграфів ті авіаційні загони і майно, які не будуть потрібні військовому міністерству, а також спеціального телеграфного, телефонного і технічного майна, яке залишалось по розформуванню військових інженерних команд. РНМ розглянула ще цілий ряд інших питань.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.253-256.

Комендант армійської групи фельмаршал Г.Ейхгорн наніс офіційний візит начальникові українського Генерального Штабу отаману Слівінському. Він висловив своє задоволення з приводу спільної праці штабу з головним німецьким корпусним штабом генерала Грюнера. Г.фон-Ейхгорн виявів зацікавленість щодо майбутніх кордонів України і запевнив, що буде надалі зміцнювати спільні зв’язки.
Народня воля. – 1918. – 9 квітня (27 березня).

Наказ німецького головнокомандуючого Г.фон-Ейхгорна про початок посівної без попереднього узгодження з українським урядом Мала рада визнала втручанням німців та австро-угорців у соціально-економічне й політичне життя України. Врожай мав належати тому, хто засіє; той, хто взяв би землі більш, ніж здатний був обробити, підлягав покаранню; де селяни не могли зробити це самі – справа покладалася на поміщиків без порушення прав земельних комітетів; будь-які грабунки й нищення засівів підлягали суворій карі. На звернення фракції УПСР міністр земельних справ М.Ковалевський відповів, що згаданий наказ з’явився як відповідь на вимоги численних делегацій до Центральної Ради скасувати земельний закон і замінити “теперішній соціалістичний уряд так званим діловим”, як писав Д.Дорошенко.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 р. – К., 2002. – С.15.

На засіданні анкетно-слідчої комісії при УЦР було заслухано делегатів Миколаївської міської думи про напружене становище в Миколаєві. Вирішено відрядити особливу парламентську комісію, яка відвідає Миколаїв, Одесу і Херсон для ознайомлення на місці з існуючим станом. До комісії увійшли: три представника українських фракцій, один російський есер та сіоніст.
Народня воля. – 1918. – 9 квітня (27 березня).

Відбувся з’їзд селянських депутатів Старокостянтинівського повіту Волинської губернії, на який прибуло 617 представників. З’їзд відкрив член УЦР і ЦК Всеукраїнської ради селянських депутатів Гаврищук. Були заслухані доповіді з місць, в яких йшлося про напади польських легіонерів на села та ворожі дії міліції. З’їзд розглянув питання про сучасний момент, земельне, засів полів, Установчі Збори та УЦР і її політику. Селяни просили дозволу засипати окопи та зняти загородження для збільшення площі під посіви. Селяни запевнили, що всі землі в повіті будуть засіяні. Делегати підтримали закон УЦР про соціалізацію землі, схвалили її діяльність. Оскільки вибори до Установчих зборів в повіті не відбулись, селяни просили провести нові, а також дозволити висунути свій список кандидатів. Для згуртування населення повіту з’їзд ухвалив організувати Раду селянських депутатів, до складу якої увійшли представники від 13 волостей і 8 сіл. Були обрані 2 делегати до губерніальної Ради і Всеукраїнської.
Народня воля. – 1918. – 13 квітня (31 березня).

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.