Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Пруденполіс (Бразилія) почав виходити український християнський двотижневик "Праця", редактором якого був доктор Осип Мартинець.
Руслан. – 1913. –Ч.16. – С.3

м. Луцьк. Мешканці міста просили окружного коменданта полковника Домбровецького про створення українських народних шкіл і гімназії та прислати вчителів-українців з Галичини.
Свобода. – 1916. – № 2, 6 січня.

м. Будапешт. З нового року під редакцією д-ра Гіядора Стрипського почав виходити тижневий часопис „Ukraina” („Українські справи”), присвячений усесторонньому оглядові українсько-угорських стосунків.
Діло. – 1916. – Ч. 10. – С. 3

У селах почали з’являтися любителі азартних картярських ігор. Міністерство внутрішніх справ проінструктувало волосних старшин і сільських старост в тому, що вони мають право застосувати щодо таких любителів усю надану їм за законом каральну владу, тобто штрафувати до рубля, а то й „садити у холодну” до 2-х днів.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 2, 15 січня.

Умань. З’явилося дуже багато скупників, які дешево купують різні речі й навіть нерухомість (особливо по шляху руху біженців). Нужда змушує людей продавати корову за 7-10 руб.; коня – за 10-15 руб.; майже новий кожушок ціною 20-25 руб. продають за 3-5 руб.; чоботи вартістю 10 руб. за 1-2 руб. і т.д.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 4, 22 січня.

Освячено нову ратушу в Балаклаві.
Крымский вестник. – 1996. – № 12, 14 січня.

Київ. Припинили існування театр легкої комедії “Пел-Мел” та єврейський театр.
Киевская мысль. – 1918. – 7 марта (22 февраля).

Харків. Відбувся III з’їзд єврейських артистів.
Рибаков М. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.92.

Київ. При міністерстві внутрішніх справ було створено департамент ісповідань на чолі з колишнім єпископом Красноярським Никоном – після залишення сану Миколою Безсоновим.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.52.

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Київ. На Всеукраїнському православному соборі відбувались вибори президії та комісій. Митрополиту Володимиру надали статус “почесного голови”. За місце голови Собору точилася гостра боротьба. Після таємного голосування на голову був обраний наймолодший з єпископів Пимен Балтський, вікарій Подільської єпархії. Товаришем голови обрали єпископа Уманського Димитрія. Загалом, в керівних органах Собору переважала група з українським національним спрямуванням та ідеєю автокефалії. Собор сформував шість спеціальних комісій, які очолювалися єпископами і засвідчували очікуваний основний зміст його роботи, а саме урядову комісію, що мала опрацювати положення про вище церковне управління в Україні (голова – митрополит Харківський Антоній (Храповицький), комісію з питань єпархіального управління і парафіяльного життя (голова – архієпископ Катеринославський Агапіт), камісія з проблем українізації церкви (голова – архієпископ Волинський Євлогій), учбова комісія (голова – ректор Київської духовної академії, єпископ Канівський Василій), економічна комісія, що вивчала проблеми матеріального забезпечення духовенства (голова – єпископ Чигиринський Никодим) та комісія особового складу чи мандатна (голова – єпископ Прилуцький Феодор).
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.160 – 161.

В Києві на засіданнях Малої ради проходило вироблення остаточної редакції 4-го Універсалу УЦР з трьох поданих проектів М.Грушевського, В.Винниченка і М.Шаповала. 22(9) січня на засіданні Малої ради, на якому були присутні тільки українські фракції, виробили спільну редакцію. З 5-ї год. 23(10) січня і до 24(11) січня засідання відбувались разом з неукраїнськими фракціями при зачинених дверях. Представники меншості виступали проти проголошення України самостійною державою. Ряд фракцій внесли свої доповнення, які були схвалені.
Народня воля. – 1918. – 25(13) січня.

Загони революційних солдатів і червоногрвадійців під командуванням Р.Сіверса зайняли ст. Іловайська і почали наступ в напрямі Матвіїв курган – Таганрог.
Великая Октябрьская социалистическая революция и победа советской власти на Украине. Хроника важнейших историко-партийных и революционн

У Києві відбулись об’єднані збори Ради робітничих депутатів спільно з представниками правлінь профспілок і фабрично-заводських комітетів. Вони обговорили питання про стосунки з Центральною Радою і Генеральним секретаріатом. На пропозицію більшовиків збори ухвалили резолюцію із закликом до повалення влади Центральної Ради і встановлення радянської влади.
Великая Октябрьская социалистическая революция и победа советской власти на Украине. – Хроника важнейших историко-партийных и революцио

Київ. У зв’язку з оголошенням Російською Федеративною Республікою війни УНР Генеральне секретарство військових справ призначило командуючого київською військовою округою М.Шинкаря командуючим усіма військами – реєстровими та вільними козаками та охочекомонними загонами, направленими на боротьбу з радянськими частинами.
Киевская мысль (утренний выпуск). – 1918. - 11 січня Нова рада. – 1918. – 12 січня Последние новости (Киеїв, вечерний випуск). – 1918. – 11 січня.

Командуючий військами Київської військової округи М.Шинкарь, новий отаман протибільшовицького фронту, на підставі наказу Генерального секретарства військових справ (№ 8), призначив колишнього військового секретаря С.Петлюру отаманом всіх українських гайдамацьких кошів Слобідської України, поставивши перед ним завдання визволити від радянських загонів Полтаву і захищати цей район та Слобожанщину. С.Петлюрі надавались права командуючого армією (отамана). Усі українські частини, начальники залог, громадські організації у районі діяльності його військ підпорядковувались йому (територія Харківської, Полтавської та Катеринославської губерній).
Последние новости (Киеїв, вечерний виыпуск). – 1918. – 11 січня Нова рада. – 1918. - 12 січня Народня воля. – 1918. – 25(13) січня.

Центрофлот вступив в командування Чорноморським флотом.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Командир полку “Українська республіка”, що формувався в Києві, полковник П.Болбочан та комісар 5-го армійського корпусу, член УЦР інженер П.Макаренко звернулись з відозвою до населення України вступити до полку для захисту незалежності Української Республіки.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Українські частини залишили Вінницю після нетривалого бою з революційними військами. Тут перебував курінь 23-го українського полку з двома панцирниками. Українське командування чекало підходу революційних частин 2-го Гвардійського корпусу залізницею і зосередило свої сили на цьому напрямі. Проте до Вінниці одночасно з гвардійцями з боку Летичева похідним порядком йшли частини 5-го кавалерійського корпусу, поява яких була повною несподіванкою. І це відіграло головну роль у тому, що українські формування не змогли відстояти місто.
Нова рада. – 1918. – 26(13) січня ; Свободная мысль (Бердичів). – 1918. – 26(13) січня; Киевская мысль (утренний выпуск). – 1918. – 23(10) січня.