Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Київ, Одеса, Харків. Працювали курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Повідомлялось з Одеси, що завдяки енергійній діяльності штабу транспортної флотилії протягом одного тижня до міста прибуло 20транспортів, випущених з Маріуполя та Керчі. “Бурдеіл” привіз 240 тис. пудів вугілля для потреб трамваю та лікареь, а транспорт “Софія” – 50 тис. пудів хліба.
Нова рада. – 1918. – 12 червня (30 травня).

Київ. Друга (літня) сесія Всеукраїнського православного церковного собору. Головним питанням на засіданнях Собору було визначення статусу Православної церкви в Україні (автокефальна чи автономна) та формування органів вищого церковного управління. Перевагу на Соборі здобули проросійськи налаштовані церковні сили. У результаті Собор схвалив проект, запропонований архієпископом Євлогієм, яким визначалося, що “українська церква як церква автономна є в канонічному зв’язку з патріархом Московським”, якому належить “право затвердження кандидатів на єпископські катедри, право приймати скарги на українських єпископів, право затверджувати статут Вищого церковного управління”. Сесія підтвердила обрання митрополитом Київським і Галицьким Антонія (Храповицького) і офіційно звернулася до гетьмана Павла Скоропадського з проханням затвердити це обрання.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Гетьманату Павла Скоропадського). – К., 1997. – С.80. ЦДАВО України. – Ф.1071. – Оп

З метою з’ясування можливості встановлення дипломатичних відносин із Швейцарією туди відрядили радника міністерства закордонних справ доктора Є.Лукасевича. В результаті консульства Української Держави були засновані у Женеві й Цюриху.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. - С.101.

Катеринославська повітова вчительська спілка направила на ім’я П.Скоропадського скаргу на репресії проти вчителів з боку загонів державної варти та австро-угорських карних загонів.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 115. – Арк. 18, 19-20.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

У Москві працював 1-й з’їзд КП(б)У за участю 65 делегатів з ухвальним голосом і 147 з дорадчим, які представляли 45 партійних організацій. Порядок денний: доповідь Організаційного бюро по скликанню з’їзду та Тимчасового всеукраїнського партійного комітету, звіт більшовицької фракції Народного секретаріату, про поточний момент і збройне повстання, державні відносини радянської України з радянською Росією, про ставлення до інших партій, щодо об’єднання з лівими українськими соціал-демократами, організаційні питання, вибори ЦК КП(б)У. Головним завданням з’їзду було утворення КП(б)У.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.211, 769 Укра

В Києві відбулися збори представників від повітових селянських спілок Київщини. За новим статутом організовано губернський комітет Спілки. Вирішено всім повітовим комітетам обновити свій склад і легалізуватись, приступивши до негайного запису членів в Спілку та здобуття коштів.
Народня воля. – 1918. – 28(15) липня.

У Києві відбулася нарада кадетської партії за участю не лише її членів, але й інших діячів, близьких за поглядами до конституційних демократів. Серед них були А.Савенко, Григорович-Барський, Крупнов, Ульяницький та ін. Нарада працювала у приміщенні бюро партії на Володимирській. П.Мілюков, зокрема, заявив про перелом у його ставленні до міжнародних відносин. Він погодився з необхідністю зближення з німцями, до чого, на його думку, змушувала логіка подій. Становище в Україні П.Мілюков визнав незадовільним, бо вона опинилася “на перепутьи и не осознала необходимости тяготения к центру”. Резолюції нарада не приймала.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 70. – Арк. 311-311 зв.

У Києві у Софійському соборі пройшов молебень “за здравіє його царської величності”, а через три тижні – панахида по розстріляному у Катеринбурзі Миколі ІІ.
Українська РСР в період громадянської війни 1917-1920 рр. – У трьох томах. – Т.1. – Березень 1917 р. – листопад 1918 р. – К., 1967. – С.335.

Київ. Проросійська більшість Всеукраїнського православного церковного собору ухвалила рішення про позбавлення своїх противників – прибічників автокефалії Православної церкви в Україні делегатських мандатів. Усього зі складу Собору було виключено 82 делегати, в тому числі й 46 членів колишньої Всеукраїнської православної церковної ради. Серед виключених були протоієреї В.Липківський, Н.Шараївський, П.Погорілко, професори-ліберали П.Кудрявцев, Ф.Міщенко, В.Екземплярський.
ЦДАВО України. – Ф.1071. – Оп.1. – Спр.219. – Арк.10,11.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.