Інститут історії України Національна академія наук України

Було опубліковано звернення Проводу українських націоналістів в 45-у річницю Карпатоукраїнської державності, в якому відзначалося значення досвіду Карпатської України, яка 14 березня 1939 р. проголосила в Хусті самостійність.
Українське слово. – Париж. – 1984. – 11 березня.

В музеї історії м. Київ відбувся вечір, присвячений пам’яті відомого українського маляра І. Іжакевича з нагоди 120-річчя від дня його народження.
Українське слово. – Париж. – 1984. – 26 лютого.

В школах м. Торонто ввели курс про голод 1932–1933 рр. в Україні. Серію лекцій підготував професор Орест Субтельний.
Українське слово. – Париж. – 1984. – 26 лютого.

Президія АН УРСР прийняла рішення про створення Відділення соціології Інституту філософії АН УРСР.
Історія Академії наук України. 1918-1993. – К., 1994. – С.292.

На 30-й сесії Комісії ООН з становища жінок, яка проходила у Віденському міжнародному центрі ООН, делегати обговорювали питання, пов’язані з участю жінок у боротьбі за мир і міжнародне співробітництво, проти всіх форм расизму. У дискусії виступила керівник делегації Української РСР В. Сиволоб.
Радянська Україна. – 1984. – 24 лютого.

Цей рік проголошений Роком Організації Об’єднаних Націй.
Радянська Україна. – 1985. – 17 лютого.

Відбулися судові процеси над Г. Куценком, С. Корнієнком, В. Плосконосом, У. Германюком, Є. Айзенбергом і Л. Шраєром.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С.529.

Українську РСР обрано членом Комісії по населеним пунктам ЕКОСОС.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С.620.

Українську РСР обрано членом Комісії по транснаціональним корпораціям ЕКОСОС.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С.620.

Українську РСР обрано членом Комісії ООН з питань народонаселення.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С.620.

Українську РСР обрано членом Комітету з природних ресурсів ЕКОСОС.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С.620.

За ізраїльськими візами з СРСР виїхало 88 чол., у тому числі троє з Одеси і п’ятеро з Києва.
Вісник репресій в Україні. – Нью-Йорк, 1985. – Вип. 3. – С.9.

З СРСР до ФРН репатріювалося 27 етнічних німців.
Вісник репресій в Україні. – Нью-Йорк, 1985. – Вип.7-8. – С.15.

У м. Київ на 80-му році життя помер учений, лауреат Державних премій СРСР і УРСР, заслужений діяч науки і техніки УРСР, академік АН УРСР, завідуючий відділом Інституту проблем матеріалознавства АН УРСР Іван Францевич.
Радянська Україна. – 1985. – 17 лютого;Вісник Академії наук УРСР. – 1985. – №4. – С.109.

Міжнародний рік миру. Підбивачи підсумки проведення в Україні міжнародного року миру, перший заступник голови Ради міністрів УРСР Є.Качаловський заявив, що тільки протягом цього року в республіці було проведено 175 тисяч антивоєнних заходів, у яких взяло участь 40 млн. осіб: представники усіх верств населення, а також іноземні студенти, спеціалісти і туристи. Багато з цих заходів мали інтернаціональний характер: круїз по Дніпру; молодіжний фестиваль “Пісня в боротьбі за мир”; велогонка миру-86; міжнародні наукові семінари, симпозіуми, інші акції.
Радянська Україна. – 1987. – 25 лютого.

Кращим футболістом СРСР 1986 року визнаний Олександр Заваров (“Динамо” Київ). Друге і третє місце посіли його товариші по клубу Ігор Бєланов і Олег Блохін. Кандидатами на кращу трійку було названо 22 спортсмени з семи команд вищої ліги, з них 11 – з київської команди “Динамо”.
Радянська Україна. – 1987. – 4 січня.

У Києві протягом року побудовано 1261,2 тисячі квадратних метрів житла, новосілля справили 126 тисяч киян. Вищі учбові заклади підготували 25,4 тис. спеціалістів. З грифом “Київ” видано 142 мільйони примірників книг і брошур. Працювало 299 масових бібліотек, 95 клубних закладів, 152 кіноустановки, 23 музеї і 23 професійних театрів.
Вісті з України. – 1987. - № 7, лютий.

У Нью-Йорку опублікована книга одного з провідних західних радянологів Роберта Конквеста “The Нarvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror-Famine” (“Жнива скорботи”. Радянська колективізація і голодомор”), яка показала світові правду про голодомор 1932-1933 років ще тоді, коли не тільки в Радянському Союзі, а й у багатьох країнах Заходу не визнавався навіть самий факт голодомору. Ця праця стала важливим джерелом для світової історії ХХ ст. На основі ґрунтовних досліджень автор показав причини і наслідки жахливої трагедії, узагальнив наукові матеріали, а також спогади сучасників. 1994 р. Р.Конквест за працю „Жнива скорботи” був удостоєний Державної премії України ім. Т.Шевченка.
Сучасність (Мюнхен). – 1988. - № 1. – С.123-126; Шевченківські лауреати. 1962-2001. – К., 2001. – С.255-256.

Всесоюзний рейд “За ефективну працю і здоровий побут”. Головна мета - надати боротьбі з будь-якими порушеннями дисципліни, пияцтвом і алкоголізмом масового, наступального характеру.
Радянська Україна. – 1986. – 26 січня.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.