Інститут історії України Національна академія наук України

Селище Макіївка Катеринославської губернії. Страйк понад 3 тис. робітників сталеливарного заводу товариства “Російський гірничий і металургійний “Уніон”” з вимогою підвищити заробітню платню на 25 % та покращити умови праці. Після втручання поліції завершився поразкою, 46 робітників було мобілізовано до армії.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 329.

Зпеклі бої у Карпатах на горі Маківці, де особливо відзначилися 1-й та 2-й курені (батальйони) Українських січових стрільців, які зазнали значних людських втрат, проте виявили мужність і непоступливість, що було відзначено військовою командою окремим наказом.
Діло. – 1915. – 15 травня. – Ч. 19. – С. 1–2, 5.

В окупованому російською армією Перемишлі помер 46-й єпископ Перемиський (з 1897 р.) та український громадський діяч Костянтин Чехович (народився 1847 р. у с. Дев’ятирі Равського повіту). Покійний був також віце-маршалком Галицького сейму, головою і протектором Українського інституту (реальної гімназії) для дівчат у Перемишлі.
Діло. – 1915. – 22 травня. – Ч. 20. – С. 1–2.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

с. Каменське. Страйк 7000 робітників Дніпровського металургійного заводу Південноросійського металургійного заводу із вимогою підвищити зарплату, впорядкувати розрахунок і на знак солідарності з робітниками котельні, які першими почали страйк. Закінчився поразкою. Під час страйку на завод викликали роту солдатів і поліції, арештовано 11 робітників, з них 5 уповноважених для переговорів з адміністрацією, мобілізовано в армію 362 страйкуючих робітників. Тоді ж відбувся економічний страйк усіх (1407) робітників Софіївського вугільного рудника Російсько-Бельгійського металургійного товариства із вимогою підвищити зарплату на 50 % і відмінити плату за квартири. Закінчився компромісом: обіцяно усі вимоги працівників по можливості задовольнити. 41 робітник мобілізований в армію.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 338.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

Головою кабінету міністрів гетьманського уряду призначено професора М.Василенка, якому доручили сформувати його не пізніше вечора 1 травня (18 квітня).
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К. 2002. – С.38.

Німецькі війська зайняли ст.Чорткове. Радянські загони відступили в напрямі Царицина і Ростова. На цей час Головштабом був вже втрачений зв’язок з 1-ю, 2-ю, 5-ю і Донецькою арміями.
Антонов-Овсеенко В.А.. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М.-Л., 192 8. – С.280, 272.

Вночі, коли голова УЦР проф. М.Грушевський з дружиною сідав в автомобіль біля будинку Центральної ради, до нього кинувся чоловік, одягнений в форму січового стрільця, з рушницею у руках. Та нерви у злочинця здали, і його багнет тільки поранив М.Грушевського у плече. Удар був такої сили, що звалив М.Грушевського з ніг і поранив його дружину. Нападника схопили січові стрільці, що несли охорону будинку Центральної Ради.
Народня воля. – 1918. – 5 травня (22 квітня).

Українська делегація на мирних переговорах з РСФРР надіслала з м.Ворожби до російської делегації другу радіограму, у якій повідомила, що Українському уряду до сього часу не було відомо про склад і місце перебування делегації Радянської Росії, про що було надіслано відповідну ноту Російському урядові. Але відповіді не було. Тому українська делегація заявила про своє бажання встановити зв’язок з російською делегацією і визначила місцем свого перебування – ст. Ворожба.
Народня воля. – 1918. – 5 травня (22 квітня).

Проводилось німецькими властями обеззброєння населення м.Одеси. Було зайнято караулом німецьких солдат приміщення телефонної станції. Зранку до міста почали входити німецькі і австрійські загони, по місту розставлені гармати і кулемети. Після 10-ї год. ранку почалися обшуки квартир по всьому місту і тривали до самої ночі. Зібрану зброю вагонами вивезли з міста. Рада робітничих і солдатських депутатів закликала до витримки і уникнення будь-яких сутичок.
Народня воля. – 1918. – 9 травня (26 квітня).

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.