Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

У м. Львові відбувся Всеукраїнський з’їзд студенства.
Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Війська 2-ї австро-угорської армії генерала Бем-Ермолі здобувають евакуйований військами російського Південно-Західного фронту Львів.
Вісник Союза визволення України. – 1915. – 15 серпня. – Ч. 23/24. – С. 24.

м. Харків. Страйк усіх (2228) робітників заводу «Русского о-ва «Всеобщая компания электричества» з вимогою підняти зарплату на 50 % та звільнити арештованого робітника С. Мокко. Завершилася компромісом: обіцяно підняти зарплату більшості робітників до 50 %. Під час страйку на завод викликали поліцію, яка арештувала делегатів від робітників для переговорів із адміністрацією (23 серпня та 29 серпня-12 вересня повторно відбулися страйки).
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 345.

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

Гайсинський повітовий комітет Ради селянських депутатів поширив листівку із засудженням факту обрання гетьмана і на підтримку Центральної Ради. Гайсинський повітовий староста на Поділлі повідомив міністру внутрішніх справ про арешти помічника повітового комісара і голови народної управи за випуск згаданої вище листівки.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 166. – Арк. 11,12.

Прийнято ухвалу всенародного українського віча про створення Комітету національної гідності. Основною метою заснованої інституції було вирішення питання про перенесення останків великих синів українського народу з чужини до Києва і поховання Івана Мазепи у Софійському соборі.
Відродження. – 1918. – 11 липня.

Київ, Одеса, Харків. Працювали курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Повідомлялось з Одеси, що завдяки енергійній діяльності штабу транспортної флотилії протягом одного тижня до міста прибуло 20транспортів, випущених з Маріуполя та Керчі. “Бурдеіл” привіз 240 тис. пудів вугілля для потреб трамваю та лікареь, а транспорт “Софія” – 50 тис. пудів хліба.
Нова рада. – 1918. – 12 червня (30 травня).

Центральний комітет Всеукраїнської ради селянських депутатів, враховуючи настрої широких мас селянства, їхнє незадоволення відновленням гетьманською владою поміщицької власності, встановленням терористичного режиму тощо у постанові про збирання врожаю 1918 р. і про підготовку ланів “під пар” на наступний рік запропонував не віддавати хліб гетьманським та окупаційним властям. Вже реквізований на той час хліб, але ще не вивезений зі сховищ та млинів, селянам та робітникам пропонувалося розбирати та ховати, а в разі неможливості зробити це – знищити. Хліб врожаю 1918 р. нікому не продавати, а сховати, щоб забезпечити себе від голоду.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.201-203.

Київ. Друга (літня) сесія Всеукраїнського православного церковного собору. Головним питанням на засіданнях Собору було визначення статусу Православної церкви в Україні (автокефальна чи автономна) та формування органів вищого церковного управління. Перевагу на Соборі здобули проросійськи налаштовані церковні сили. У результаті Собор схвалив проект, запропонований архієпископом Євлогієм, яким визначалося, що “українська церква як церква автономна є в канонічному зв’язку з патріархом Московським”, якому належить “право затвердження кандидатів на єпископські катедри, право приймати скарги на українських єпископів, право затверджувати статут Вищого церковного управління”. Сесія підтвердила обрання митрополитом Київським і Галицьким Антонія (Храповицького) і офіційно звернулася до гетьмана Павла Скоропадського з проханням затвердити це обрання.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Гетьманату Павла Скоропадського). – К., 1997. – С.80. ЦДАВО України. – Ф.1071. – Оп

Рада міністрів Української Держави схвалила проект закону про обмеження спекуляцій з іноземною валютою. Заслухавши повідомлення голови Ради міністрів Ф.Лизогуба про важкий стан кам’яновугільних та антрацитових підприємств в Донецькому басейні уряд відзначив, що відсутні вказівки міністерства праці відносно стану праці і ухвалив асигнування на виплату заробітної плати робітникам цих підприємств. Голова Ради міністрів повідомив про лист гетьмана П.Скоропадського з вказівкою про необхідність видання закону про боротьбу з спекуляцією. Був заслуханий проект штатів консульств Української Держави (в Петрограді і Москві), а також посади консульських агентів замість консульств і віце-консульств. Рада міністрів схвалила внесений морським міністром законопроект про запровадження посади морських агентів в Берліні, Відні, Константинополі, Софії і Яссах. Було розглянуто кілька кадрових питань.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 3. – Арк. 45-45 зв., 46-46 зв.

В Сумах, Харківської губернії відбулися арешти діячів Обласного задніпровського бюро “Трудосахара”, професійної місцевої спілки трудящих Павлівського цукрово-рафінадного заводу та ін. Голова бюро Задніпров’я, яке об’єднувало 101 цукровий завод, звернувся з проханням про звільнення ув’язнених до міністра праці, наполягаючи, що вони займалися чисто профспілковою роботою.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 87. – Арк. 69, 71.

Катеринослав. Повідомлення про припинення з 1 липня випуску газети “Народне життя” – органу губернської земської управи, – через брак коштів.
Нова рада. – 1918. – 22 червня.

Лебедин, Харківська губернія. Повідомлення про заснування місцевого осередку “Просвіти”. При товаристві створено літературно-наукову, бібліотечну та музично-драматичну секції, а також відкрито книгозбірню.
Нова рада. – 1918. – 22 червня.

Одеса. Засновано “Просвіту” працівниками залізниці. При товаристві працює книгарня.
Нова рада. – 1918. – 22 червня.

Чернігів. Рішенням Чернігівського губернського старости скасовано постанову губернських земських зборів про виділення коштів на організацію Українського народного університету ім. М.Коцюбинського, організацію курсів українознавства, випуск щоденної газети, видання творів та портрету Т.Г. Шевченка, а також на школу імені Шевченка в Кирилівці.
Нова рада. – 1918. – 26 червня

Ухвалена резолюція українсько-російської мирної конференції про принципи вирішення спірних питань при встановленні державних кордонів між Українською Державою та РСФРР після укладення мирного договору. Мова йшла про дотримання етнографічного принципу. В окремих зазначених у договорі спірних місцевостях обидві сторони згодні були розпочати організоване і вільне запитання населення задля остаточного встановлення державного кордону. Причому, спірні місцевості мали бути звільнені від військ обох сторін. Керуючись етнічно-територіальним принципом у встановленні державних кордонів українська делегація виходила з даних перепису населення 1897 р., у якому визначалися райони з переважанням українського населення.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, – 1999. – С.298, 351.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.