Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Катеринодарі у військовому суді розбиралася сенсаційна справа про зграю "степових дияволів", які півтора року тероризували Донську та Кубанську області і Ставропольський край грабунками. У зграї приймали участь близько 150 осіб. У 1911 р. їх було затримано на австрійському кордоні. На лаві підсудних опинились 67 (48 чоловік та 18 жінок).
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.171.

У Харкові під головуванням начальника Гірничого управління півдня Росії С.Сучкова відбувся ювілейний – 40-й З’їзд промисловців гірничої галузі півдня Росії. Делегати з’їзду негативно поставились до проекта закону про реквізицію мінерального палива на користь держави, ухвалили рішення про заснування Народного університету ім. Л.Лутугіна і виділення для цього сумарного капіталу в 500 тис. рублів, обрали головою Ради з’їзду на 1915–1916 р. М. фон Дітмара.
Приднепровский край. – 1915. – 22, 24, 26, 29 ноября, 3 декабря.

Чернігівське повітове земське зібрання вирішило просити про надання права вести навчання у народних школах української мовою; про дозвіл на викладання українознавства в учительських семінаріях і учительських інститутах; про допуск книг українською мовою у народні бібліотеки і читальні.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 82, 31 грудня.

Київ. Рада міністрів прийняла постанову про автономію Української православної церкви і затвердження Вищого церковного управління. У ній йшлося про канонічний зв’язок УПЦ з Патріархом Московським, котрий мав затверджувати обрання Київського митрополита і всіх єпископів, міг судити їх, приймати скарги, благословляти скликання Соборів, затверджувати їхні рішення тощо. Вищим органом церковного управління в Україні визнавався Собор, що скликався раз на 3 роки, постійний Священний Собор (раз на рік) і Вища церковна рада.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Гетьманату Павла Скоропадського). – К., 1997. – С.100.

Бій німців з повстанцями під Житомиром, вступ українських частин у Дарницю, від’їзд у напрямку Коростеня та Фастова німецького контингенту.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 250. – Арк. 30.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Харків. Прибуття до міста Всеукрревкому. Під тиском ЦК РКП(б) ЦК КП(б)У та Всеукрревком зробили своєю резиденцією не "буржуазно-націоналістичний" Київ, а "пролетарський" Харків, який залишався столицею України до 1934 р.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 334.

Житомир. Утворення ЦК боротьбистів Революційного комітету Правобережжя у складі І.Немоловського, Войцехівського, С.Савицького. Комітет призначив О.Волоха головнокомандуючим "Червоної армії України".
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 331.

Хмільник, Подільська губ. Утворення українськими есерами разом з галичанами Краєвої ради Брацлавщини, метою якої була реорганізація усього проводу УНР на засадах радянської влади та переговори з більшовиками для творення незалежної радянської України.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 331-332.

Кам'янець-Подільський. Засновано "Наукове товариство" при Кам'янець-Подільському державному українському університеті. Мета товариства — розвиток та популяризація різних галузей науки.
Вперед (Львів). — 1920. — 3 березня.

Харків. Створення на базі Всеукрвидаву видавничого об’єднання – Державного видавництва України (ДВУ) при ВУЦВК. Завданням ДВУ було: об’єднання та регулювання діяльності всіх радянських, партійних установ, а також військових, громадських, кооперативних, наукових і літературних товариств, що видавали літературу, регулювання роботи всієї періодичної преси (дозвіл на вихід у світ, визначення форматів, тиражів), розподіл паперу, реєстрація та розповсюдження всіх видів друку.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 313.

Проводення “Тижня освіти” для популяризації ідеї радянської освіти.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 342.

Переїзд трьома ешелонами залишків Дієвої армії УНР через Тернополь – Львів – Перемишль – Розвадів у табори для інтернування в Александрові, Ланцуті, Пйотркуві, Каліші, Вадовицях, Пикуличах, Ченстохові, Стшалкові, Щипйорно, Тухолі, Домб’є (Польща).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 61.

Одеса. І з’їзд волосних і сільських гуртків допомоги робітничо-селянської інспекції Одеського повіту.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 10 грудня.

Слов’янськ, Донецької губернії. І з’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів Слов’янського району, Донецької губернії, на якому ухвалено резолюції про поточний момент і задачі радянської влади (зміцнювати Червону армію; залучити до праці робітників, які збіжали до села і зайнялися спекуляцією; провести мобілізацію “паразитичного елементу” і переслідувати “дезертирів праці”), з земельного питання (створити крупні “культрадгоспи”, які стали б центром скупчення як сільсько-господарського пролетаріату, так і “культурно-науковими проводниками сільського господарства”).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 337 – 339.

І робітничо-селянська безпартійна конференція Проскурівського повіту, Подільської губернії, на якій ухвалено резолюцію про завдання комітетів незаможних селян (допомогати Червоній армії для закріплення “здобутків Жовтневої революції; проводити боротьбу з бандитизмом шляхом організації п’ятихаток; реорганізувати сільські кооперативи, які до того були “оплотом куркулької спекуляції”).
Комітети незаможних селян України (1920 – 1933). Збірник документів і матеріалів. – К., 1968. – С. 96 – 97.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.