Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві проводився з’їзд представників "Союзу російського сокольства" згідно дозволу міністра внутрішніх справ.
Рада. – 1913. – № 83. – С.3.

У м. Катеринославі газету "Кубанский курьер" було оштрафовано на 500 руб. за друкування привітань Фінляндському сейму.
Новости юга. – 1913. – №88. – С.3.

У м. Києві в міському театрі "Шато" відбулася виставка собак Київського товариства "Правильной охоты".
Рада. – 1913. – № 96. – С.2.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

с. Каменське. Страйк 7000 робітників Дніпровського металургійного заводу Південноросійського металургійного заводу із вимогою підвищити зарплату, впорядкувати розрахунок і на знак солідарності з робітниками котельні, які першими почали страйк. Закінчився поразкою. Під час страйку на завод викликали роту солдатів і поліції, арештовано 11 робітників, з них 5 уповноважених для переговорів з адміністрацією, мобілізовано в армію 362 страйкуючих робітників. Тоді ж відбувся економічний страйк усіх (1407) робітників Софіївського вугільного рудника Російсько-Бельгійського металургійного товариства із вимогою підвищити зарплату на 50 % і відмінити плату за квартири. Закінчився компромісом: обіцяно усі вимоги працівників по можливості задовольнити. 41 робітник мобілізований в армію.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 338.

Указом російського імператора оголошено призов до армії тих, хто народився у 1897 році. Першим днем явки за призовом назначено 25.04.1916. (згодом його перенесли на 15.05.).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 27-28; Свобода. – 1916. – № 16, 15 квітня.

О. Брусилов видав директиву № 1048 командувачам арміями Південно-Західного фронту. Нею передбачався перехід армій Південно-західного фронту у енергійний наступ із завданням надати допомогу військам Західного фронту. Найближча ціль – розгром живої сили противника та оволодіння його позиціями. Атака повинна була проводитися усім фронтом, при чому головний удар мала нанести 8-ма армія, як найближча до Західного фронту.
История Первой мировой войны 1914 – 1918. Т. 2. – М., 1975. – С. 192.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

У Таганрозі за умов австро-німецької окупації України відбулась нарада більшовиків за участю членів більшовицької фракції ЦВК рад України, Народного секретаріату, окремих представників лівих елементів УПСР та УСДРП (71 особа). В умовах гострих незгод нарада на пропозицію М.Скрипника ухвалила створити окрему від РКП(б) Компартію України. Ця акція М.Скрипника та більшістю учасників наради розглядалася як формальний крок, спрямований на збереження Брестського миру. Нарада виробила заходи до відновлення і зміцнення більшовицьких організацій і підготовці під їх керівництвом повстання проти окупантів і гетьманської влади. Конференція обрала Організаційне бюро по скликанню Першого з’їзду КП(б)У, ухвалила рішення про назву республіканської партійної організації – Комуністична партія (більшовиків) України. Наголошувалося, що КП(б)У має роз’яснити масам залежність успіху цього повстання від збереження і зміцнення радянської влади в РСФРР і “дальшого розвитку світової соціалістичної революції”!
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К. – 1987. – С.615Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сбо

Мала рада відклала законопроект про утворення Вищої економічної ради УНР. Голова комісії по виборах в Українські Установчі збори доповів про основні засади, на яких будуть проводитись вибори і довибори, там де ще не відбулися. Вечірнє засідання було присвячене запитам представників фракцій різних партій, у тому числі і відносно польських легіонів. Військовий міністр О.Жуковський повідомив, що останні порушили домовленість про те, що вони не будуть робити самочинні реквізиції. Міністерство після великих зіткнень на Брацлавщині наказало місцевим комендантам роззброїти частини польського війська.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.293-297.

Опубліковано розпорядження міністра внутрішніх справ М.Ткаченка губернським і повітовим комісарам про святкування дня 1 травня. Одночасно про це було повідомлено військове міністерство для такого ж розпорядження комендантам і військовим частинам.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К.,1997. – С.292-293.

У зв’язку з тим, що німецькі, українські і австро-угорські війська перейшли Перекоп і почали наступ на Сімферополь Центрофлот надіслав радіоповідомлення фельмаршалу Макензену, у якому наголошувалось, що російський Чорноморський флот і Таврійська республіка є частиною Російської Соціалістичної Федеративної Радянської республіки і тому вимагали зупинити просування військ на півострові.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. –Т. 1, кн. 1. – К., 1967. – С.128.

На зібранні моряків м.Севастополя ухвалено резолюцію, щоб дати опір тільки австро-німецьким військам, не вступаючи у бій з українськими частинами. Ще раніше частина моряків висловлювалась за здачу м.Севастополя без бою, а робітники таку резолюцію винесли ще раніше. Багато членів Центрофлоту вже залишили місто. Проте сутички між робітниками і моряками не припиняються.
Народня воля. – 1918. – 24(11) квітня.

Відбувся Полтавський повітовий з’їзд Селянської спілки, який висловив “повне довір’я і щиру подяку Центральній Раді за її працю по будові української державності”. Трудове селянство повіту заявило про підтримку уряду Української Народної Республіки.
Полтавські губернські відомості. – 1918. – 27(14) квітня.

До Києва прибула з Харкова депутація від Ради з’їзду гірничопромисловців півдня Росії, яка об’єднувала всі металургійні, кам’яновугільні, антицитові та залізорудні підприємства, з метою з’ясувати загальну економічну політику Центральної Ради, проаналізувавши торгівельний договір з Центральними державами та ділову програму уряду щодо відродження промисловості.
Робітнича газета. – 1918. – 21 квітня.

Відбувся Хотинський повітовий селянський з’їзд, у роботі якого взяли участь 569 представників. Він був заборонений австрійським комендантом м.Хотині, делегати виїхали в містечко Жванець, де приміщення, у якому проходив з’їзд, оточили угорці, запропонувавши припинити роботу. І все ж з’їзд встиг ухвалити резолюцію про об’єднання з своїми братами з Української Народної Республіки. Від з’їзду до УЦР в Київ була послана спеціальна делегація з наказом, просити допомоги у захисті від румунської окупації, в організації збройних загонів у повіті, в проведенні виборів до Українських Установчих зборів. Делегати прохали призначити негайно повітового військового коменданта та підтримати перевибори інституцій у повіті, які не відповідали народним інтересам. Вся земля, ліси, води, фабрики мали перейти до народу. З приходом австрійського війська поміщики повернулися у свої маєтки, вимагаючи повернення майна, яке перебувало у розпорядженні селянських комітетів але головне – почався масовий вивіз збіжжя і майна в Австрію.
Народня воля. – 1918. – 24(11), 25(12) квітня.

З’їзд селянських спілок Лохвицького повіту Полтавської губернії ухвалив про створення Селянської Спілки, до якої мають увійти представники трудового селянства. Вона мала проводити організаційно-просвітню роботу, не втручаючись у діяльність місцевих органів влади. З земельного питання поставили – всіма силами допомагати земельним комітетам у проведенні земельної реформи. Висловлено прохання до повітового земельного комітету – у разі недостачі землі в одній волості щоб була відведена селянам у другій волості.
Народня воля. 1918. - 25 (12) квітня.

Київ. Опублікування у пресі розпорядження міністерства внутрішніх справ губернським та повітовим комісарам про організацію святкування 1 травня.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.269 .

З’явився наказ полтавського губернського комісара А.Лівицького про те, що усі колективні договори, заключені до 6 січня 1918 р., залишаються дійсними, бо їх скасування хибно вплинуло б на стосунки робітників і підприємців. І власникам, і робітникам пропонувалося утримуватися від порушення договорів до відповідних розпоряджень уряду Української Народної Республіки. Наказ містив запевнення, що останній зобов’язується рішуче впроваджувати в життя закони, які регулювали питання праці, ухвалені Центральною Радою. Договори, укладені за радянської влади, мала переглянути комісія з рівного представництва робітників і підприємців за участю представника міністерства праці або особи, якій довіряли обидві сторони. Порушників домовленостей мали притягати до карної відповідальності.
Полтавські губерніальні відомости. – 1918. - 24(11) квітня.