Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбувся економічний страйк 2680 (з 2680) легкових візників з вимогою відмінити постанову Міської думи 1910 р. про введення в місті екіпажів візників лише на гумовому ходу з відкритим верхом. Продовжувався 6 днів. Завершився компромісом: продовжено строк переобладнання екіпажів з металевого на гумовий хід.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.287.

Кількість кредитних білетів в грошовому оберненні Російської імперії досягла 1474 млн. карбованців.
Реєнт О., Сердюк О. Перша світова війна і Україна. – К.,2004. – С.349.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

У Немирівській волості на Поділлі відбулися криваві події. Ескадрон польських легіонерів, що прибув до м.Немирова 30(17) березня, виїхав в с.Стрільчинці Лучанської волості. Розмістившись у будинку поміщиці Хоткевич, легіонери заявили, що не дадуть селянам засівати землю. 31(7) березня селяни при підтримці 30 реєстрових козаків з Немирова обезброїли їх. Після повернення козаків до Немирова, вранці 1 квітня (19 березня) ескадрон рушив через с.Ведмежу на Стрільчинці, але селяни с.Ведмежої перегородили йому шлях. Тоді легіонери оточили село і почали його розстілювати, примусили селян навіть підпалювати свої хати. Село згоріло, загинуло багато людей і дітей. Після цього легіонери рушили на с.Стрільчинці, але селяни вчинили їм відчайдушний опір. Мешканці кількох сіл об’єдналися і вирушили на Немирів. Розпочався жорстокий бій, і близько 300 польських легіонерів здалися. Потім селяни рушили до ст. Гнівань і Браїлова.
Народня воля. – 1918. – 5 травня (22 квітня).

На засіданні Ради Народних Міністрів було заслухано доповідь про переговори з німцями в справі займу – пропозиції українського уряду вони не прийняли: міністерству пошт і телеграфів доручили внести в УЦР законопроект про приєднання УНР до Всесвітньої поштово-телеграфної спілки. Міністерству фінансів було доручено розробити новий устав про пенсії. Був ухвалений текст закону про видачу пайків, а міністерству внутрішніх справ внести його на затвердження УЦР. Визнано необхідним організувати Особисту канцелярію голови РНМ. В.Прокопович виступив з заявою про необхідність видання декларації уряду з положеннями програми його діяльності.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.239-241.

У Кривий Ріг вступили німецькі частини.
Киевская мысль. – 1918. – 3 квітня.

Відбулося відкриття Київського апеляційного суду. Міністр судових справ С.Шелухін у своїй промові наголосив на тому, що судочинство буде вестись українською мовою, але при цьому будуть збережені права всіх інших мов.
Народня воля. – 1918. – 2 квітня (20 березня).

Міському голові м.Одеси наніс візит фельдмаршал-лейтенант фон Бальц, призначений найвищим представником австро-німецького командування в Одесі. Він запевнив міського голову, що австро-угорське командування не збирається обмежувати громадські права та діяльність його громадсько-політичних інституцій. Представник німецької торговельної делегації Гун повідомив, що планують доставити найближчим часом вугілля в обмін на товари, проте їх цікавить, які саме зможе надати місцева влада.
Народня воля. –1918. – 3 квітня (31 березня).

Одеський головний окружний комісар Комірний звернувся з циркуляром до всіх земельних комітетів та управ з розпорядженням, що в інтересах України всі поля мають бути засіяні. Якщо комітети не в змозі засіяти площі, вони мусять дозволити посів всім власникам землі на правах оренди. Землі, що не перейшли законним порядком від власників до земельних комітетів, мусять засіватись власниками.
Народня воля. – 1918. – 6 квітня (24 березня).

У Миколаєві міською думою обрано тимчасову управу до встановлення місцевої влади Української республіки. Створена особлива комісія для з’ясування збитків, заподіяних місцевому населенню під час повстання у місті. На той час було відомо про 925 вбитих і 342 поранених.
Народня воля. – 1918. – 3 квітня (21 березня).

Київ. Департамент ісповідань звернувся до духовних консисторій з проханням видрукувати в єпархіальних виданнях III і IV Універсали й відозви уряду “для оголошення їх з церковних кафедр народові”. Також консисторії мали видати розпорядження духовенству про обов’язкову участь у національних святах як “пастирський обов’язок”.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної ради). – К., 1997. – С.58

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.