Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

3 – 7 липня 1945 (середа – неділя)

Київ. Відбулася республіканська нарада обласних прокурорів, на якій обговорено доповіді: “Про стан соціалістичної законності”, “Про посилення судового нагляду по кримінальних справах”.
Радянська Україна. – 1945. – 11 липня.

17 травня 1945 (четвер)

Київ. Повідомляється про відкриття кабінету-музею М. Лисенка при державній консерваторії. В експозиції представлені документи і матеріали, що пов’язані з дитячими і студентськими роками композитора, його музичною освітою, творчою, концертною, педагогічною і науковою діяльністю.
Радянське мистецтво. – 1945. – 17 травня.

17 травня 1945 (четвер)

Львів. Повідомляється про прибуття першого прямого поїзду Москва – Львів. Цим рейсом розпочалося пряме регулярне сполучення між Москвою і Львовом.
Радянська Україна. – 1945. . – 18 травня.

17 травня 1945 (четвер)

Київ. Повідомляється, що Народний комісаріат промисловості будівельних матеріалів УРСР і Український філіал Академії архітектури СРСР оголосили закритий конкурс на виготовлення зразків виробів архітектурно-художньої кераміки для зовнішнього і внутрішнього оформлення будинків.
Радянське мистецтво. – 1945. – 17 травня.

17 травня 1945 (четвер)

Київ. В конференц-залі АН УРСР відбулася наукова сесія, присвячена 100-річчю з дня народження великого російського вченого І. Мечнікова. Відкрито виставку, присвячену життю і науковій діяльності вченого.
Радянська Україна. – 1945. – 18 травня.

Травень 1946

Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову “Про підготовку початкових, семирічних і середніх шкіл Української РСР до нового 1946-1947 навчального року” з метою забезпечення необхідних умов для здійснення загального обов’язкового навчання дітей з семирічного віку як у місті, так і на селі, та піднесення якості навчально-виховної роботи в школах УРСР у 1946/1947 навчальному році. Міністерство освіти УРСР і виконкоми облрад були зобов’язані розгорнути з наступного навчального року 16975 початкових шкіл, 8798 – семирічних, 2339 – середніх, 99 – спеціальних шкіл-інтернатів; до 15 серпня 1946 р. перевірити облік дітей-семиліток та охоплення навчанням усіх дітей шкільного віку, укомплектувати керівними і педагогічними кадрами школи, відділи наросвіти, інститути удосконалення кваліфікації учителів та райпедкабінети, закінчити будівництво, відбудову, ремонт і устаткування всіх шкільних будинків, квартир учителів, інтернатів, їдалень. Міністерство торгівлі УРСР, Укркнигокультторг, Укоопспілка до 1 вересня були зобов’язані забезпечити завезення підручників, зошитів, шкільно-письмового приладдя до шкіл і низових торгівельних організацій.
Радянська Україна. – 1946. – 14 травня.

Травень 1946

З метою розширення асортименту та збільшення виробництва дитячих іграшок на підприємствах УРСР, Рада міністрів Української РСР дозволила Міністерству освіти УРСР, спільно з Укрхудожпромсоюзом та Спілкою радянських художників України, провести республіканський конкурс на кращі зразки педагогічно-цінних іграшок та настільних ігор для дітей ясельного, дошкільного і шкільного віку. За кращі зразки іграшок Рада міністрів УРСР встановила премії: а) колективні (для підприємств і артілей): одна перша – 1500 руб., дві других – 10 тис. руб., три третіх – по 5 тис. руб.; б) індивідуальні: дві перші – по 8 тис. руб., п’ять других – по 5 тис. руб., десять третіх премій – по 3 тис. руб.
Радянська Україна. – 1946. – 15 травня.

Травень 1946

Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У розглянули питання про підготовку і проведення літнього спортивного сезону 1946 р. в Українській РСР. Перед радянськими, партійними, комсомольськими, профспілковими організаціями було поставлено завдання провести широку роботу щодо залучення трудящих до занять літніми видами спорту, розвитку місцевого туризму та екскурсій до історичних і визначних місць; у всі святкові і вихідні дні проводити на стадіонах, спортивних майданчиках, водних станціях, в садах і парках культури та відпочинку масові спортивні змагання і виступи; шляхом проведення систематичної навчально-спортивної роботи в секціях з різних видів спорту досягти поліпшення спортивно-технічних результатів спортсменів України, особливо з таких видів спорту, як легка атлетика, гімнастика, плавання, футбол.
Радянська Україна. – 1946. – 22 травня.

Травень 1946

Київ. Чемпіоном СРСР 1946 р. з фехтування на еспадронах став львів’янин Комаров.
Радянська Україна. – 1946. – 28 травня.

14 – 18 травня 1946 (вівторок – субота)

Київ. Відбувся черговий пленум ЦК КП(б)У, який заслухав і обговорив питання про підсумки весняної сівби, догляд посівів, підняття парів і підготовку матеріально-технічної бази для забезпечення успішного проведення заготівель сільськогосподарських продуктів у 1946 р., про стан культурно-освітньої роботи серед робітників підприємств міст Ворошиловграда, Маріуполя і в селах Миколаївської області, про стан житлово-комунального будівництва в містах, будівництва на селі, виробництва будматеріалів і про заходи щодо виконання плану будівництва першого року нової сталінської п’ятирічки. Пленум ЦК КП(б)У відмітив, що Міністерство земельних справ УРСР, обкоми і райкоми КП(б)У, виконкоми рад у багатьох колгоспах не забезпечили виконання рішення попереднього пленуму ЦК КП(б)У про зміцнення рільничих бригад і організацію ланок у колгоспах з вирощування технічних, овочевих культур і насінників багаторічних трав, внаслідок чого у багатьох колгоспах не налагодилася трудова дисципліна, допускалося знеособлення, було багато фактів, коли колгоспники не брали участі у польових роботах. Найбільше відставання з проведенням весняних польових робіт допустили партійні і радянські організації та земельні органи Чернігівської, Сумської і Ворошиловградської областей. Затягнули сівбу Дніпропетровська і Запорізька області, у Київській, Харківській, Херсонській, Дрогобицькій та Ізмаїльській областях незадовільно проводилось будівництво зерноскладів. Пленум ЦК КП(б)У звернув увагу парторганізацій Ворошиловградської, Миколаївської, Сталінської областей на те, щоб культосвітня робота стала найважливішою ланкою їх партійно-політичної роботи серед населення. З метою виконання плану з житлово-комунального будівництва пленум зобов’язав міністра житлово-цивільного будівництва УРСР, парткоми і виконкоми рад у 1946 р. виконати програму будівельних робіт з відбудови міст у сумі 400 млн. руб.; міністра комунального господарства УРСР зобов’язано виконати план будівельних робіт у сумі 548 млн. руб., включаючи к
Радянська Україна. – 1946. – 19, 21, 22 травня.

20 листопада 1947 (четвер)

“Літературна газета” надрукувала редакційну статтю “Буржуазних націоналістів – на смітник історії”. Затавровані виключені із Спілки радянських письменників України П.Карманський, М.Рудницький, А.Патрус-Карпатський.
Літературна газета. – 1947. – 20 листопада.

20 квітня – 24 липня 1947 (неділя – четвер)

Польща. За підсумковим звітом командування Оперативної групи “Вісла” підпілля УПА у країні втратило 1334 бійця, в тому числі 53 вбитими (24 на терені СРСР), 564 полоненими й 228 окреслених як засуджених на смерть і ув’язнення. З 17 командирів сотень 10 загинули, 4 засуджені до смертної кари і, за винятком “Чауса”, страчені. (Відомості про втрати неточні).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 34.

28 квітня – 28 липня 1947 (понеділок – понеділок)

Польща. Тривала акція “Вісла”. За відомостями Генерального штабу Війська Польського було виселено 140575 українців і членів змішаних польсько-українських родин, які проживали на території трьох воєводств (22 повітів) Польщі, у тому числі з Краківського воєводства – 10510 осіб, Ряшівського – 85339 осіб, Люблінського – 44726 осіб. Їх розселено у 71 повіті 9 воєводств, а саме: у Білостоцькому – 995 осіб, Гданьському – 5280, Кошалінському – 31169, Ольштинському – 56625, Опольському – 2542, Познанському – 1437, Щецінському – 15058, Вроцлавському – 15941, Зеленогурському – 10870. (Відомості з виселення неточні й не враховують 3873 українців, які потрапили під час акції “Вісла” до концентраційного табору в Явожно й до в’язниць і після звільнення були розселені у західних землях Польщі).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 31,34.

Травень 1947

Найбільша в Донбасі шахта №8 імені Сталіна вступила у пусковий період і видала перші сотні тонн вугілля.
Радянська Україна . – 1947. – 14 травня.

Травень 1947

Єпископ Теодор Ромжа таємно відрядив свого секретаря отця Олександра Пунька до Ради у справах релігій при Раді міністрів СРСР у Москві. Від імені єпископа отець Пунько висловив гострий протест проти переслідування Української католицької церкви в Закарпатті.
Мартирологія українських церков. Том ІІ. Українська католицька церква. Документи, матеріали, християнський самвидав України. – Торонто, Ба

Травень 1947

На першості Україні з важкої атлетики Я.Куценко (важка вага) встановив світовий рекорд, піднявши штангу вагою 173,5 кг.
Радянська Україна . – 1947. – 28 травня.

14 травня – 15 вересня 1947 (середа – понеділок)

Польща. Військовий суд Оперативної групи “Вісла” засудив 315 цивільних осіб, звинувачених у приналежності до УПА і ОУН, у тому числі 173 на смерть, 58 – довічне ув’язнення, 40 – на 15 років ув’язнення, 39 – на термін до 15 років ув’язнення. Виправдано 5 осіб.
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 32.

14 квітня 1948 (середа)

Львів. Обласний комітет КП(б)У прийняв постанову “Про стан антирелігійної пропаганди і агітації в області”. Відмічено, що деякі партійні організації відійшли від робити з “остаточного руйнування” релігійних вірувань. Тому серед окремих молодих членів КП(б)У склалося неправильне уявлення про те, що партія змінила своє ставлення до релігії й церкви і вважала недоречним ведення “наступальної антирелігійної пропаганди й агітації”. Наголошено на посиленні боротьби партійних організацій з греко-уніатським підпіллям.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1 (1939 - 1953). – К., 1995. – С. 543-546.

Травень 1948

Здана в повну експлуатацію відбудована й одна з найбільших у Донбасі шахта № 6 “Червона зірка” тресту “Будьоноввугілля”.
Промышленность и рабочий класс Украинской СРСР 1946-1950. Сборник документов и материалов. – К., 1980. – С. 108.

Травень 1948

Одеса. На автоскладальному заводі на базі вантажних автомашин марки ГАЗ-93 розпочалося серійне виробництво самоскидів.
Радянська Україна. – 1948. – 21 травня.