Інститут історії України Національна академія наук України

Найбільша чисельність страйків спостерігалася на підприємствах металургійної промисловості та на транспорті. Також відбулися страйки на 13 шкіряних заводах Одеси тривалістю чотири дні, на Запорізькому заводі сільськогосподарського машинобудування за участю 670 страйкарів, у Мелітополі серед працівників освіти за участю 250 страйкарів, у Харкові на заводі Мельгозе за участю 600 страйкарів тривалістю три тижні та на деяких інших підприємствах і закладах. Всі страйки були спричинені низькою заробітною платою та затримками у її виплаті. Майже повсюдно страйки ліквідовано за участю профспілок.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 41.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило пропозицію Наркомосу УСРР про скликання Всеукраїнського конгресу учених. На наркомат покладалася відповідальність за уникнення перетворення конгресу на антирадянську демонстрацію професури. У зв’язку з цим Наркомосу рекомендувалося не оголошуючи строк скликання конгресу, провести його тоді, коли б для цього склалися сприятливі умови.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 30, арк. 1.

Одеса. Засновано Чорноморсько-Азовське відділення Добровільного флоту.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 4 липня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про таганрозькі заводи. Підтверджено постанову Української економічної ради про необхідність консервації Таганрозького металургійного заводу та скорочення робітничої сили цього підприємства з 1 липня. Для того, щоб попередити ексцеси та розкрадання заводського майна, ухвалено звернутися до ЦК РКП(б) з проханням вжити заходів, які забезпечили б асигнування коштів для ліквідації заборгованості по заробітній платі працівникам Таганрозьких заводів при розподілі позик із загально федеративного фонду. При цьому пропонувалося зауважити на необхідності негайного вирішення питання протягом тижня. Аналогічну пропозицію пропонувалося надіслати до Вищої ради народного господарства.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 30, арк. 1 зв.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про технічне товариство допомоги УСРР за кордоном. Було хвалено в принципі не заперечувати проти імміграції в Україну членів товариства, якщо вони б привезли б із собою засоби виробництва та достатньо грошових коштів. Розв’язання цього питання покладалося на радянські органи.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 30, арк. 1 зв.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У постановило поширити на територію УСРР положення про Головне управління соціального страхування, що було прийняте в Москві. Зважаючи на суперечки, що виникли з питання про організаційне будівництво Головного управління соціального страхування в Україні: чи по типу російського, чи за зразком губернських управлінь, Південбюро ВЦРПС надавалося право поставити його для розв’язання в страховій комісії ЦК РКП(б).
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 30, арк. 2.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про фонди спеціального цільового призначення й постановлено зобов’язати Південбюро ВЦРПС суворо контролювати, щоб фонди, які мали спеціальне цільове призначення по соціальному страхуванню, не витрачалися б на інші цілі. Зобов’язання пильнувати за цим також покладалося на секретаріат ЦК КП(б)У й особисто І. Корнєєва. Осіб, винних у порушенні декрету про цільове призначення фондів по соціальному страхуванню, пропонувалося засуджувати.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 30, арк. 2.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило кандидатури членів колегії Наркомсоцзабзу УСРР, зокрема, І. Корнєєва – на посаду наркома, К. Енштейна – його заступником та Бурдакова – начальником управління.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 30, арк. 2.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про варшавську місію. Ухвалено повернути до Варшавської місії Хургіна. У зв’язку з цим Я. Яковлєву доручалося запросити у О. Шумського докладну характеристику роботи та особистості Хургіна. Також пропонувалося відкликати Сіяка з Варшавської місії до розпорядження ЦК КП(б)У, призначивши секретарем місії М. Любченка. Питання про призначення Сіяка поставити на політбюро ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 30, арк. 2.

Харків. Політбюро ЦК П(б)У розглянуло питання про берлінську місію. Постановлено відкликати з берлінської місії до розпорядження ЦК КП(б)У Довженка, Дунаєвську, обох Гальперинів, Маржова та Вольську, залишити в місії Ладана та Лисицького. Дружину В. Ауссема звільнити від роботи в місії за проханням чоловіка.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 30, арк. 2.

Харків. Політбюро ЦК П(б)У розглянуло питання про відрядження Шинделя в Берлін на посаду комерційного директора торгового представництва. Було ухвалили не заперечувати.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 30, арк. 2.

Харків. Політбюро ЦК П(б)У розглянуло питання про італійську місію. Вирішено доручити Брону з’ясувати прізвища тих, хто виїхав з місією Генкіна та повернути їх з-за кордону.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 30, арк. 2.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визначило порядок формування дипломатичних та торгових місій. Цей обов’язок покладався на народних комісарів закордонних справ та зовнішньої торгівлі за їх особистою відповідальністю та спостереженням, причому списки комуністів, що були накресленими до роботи в місіях, мали попередньо надаватися з діловою характеристикою для затвердження в секретаріаті ЦК КП(б)У. Перевага при інших рівних умовах при доборі кадрів надавалася висуванцям із робітників та комуністам. Нагляд і відповідальність за політичним станом місій покладалася персонально на повпредів. При складані штатів місій народні комісари закордонних справ та зовнішньої торгівлі мали попередньо запитувати ЦК КП(б)У, чи є у нього відповідні кандидатури, причому за наркомом зберігалося право мотивованого відхилення запропонованих кандидатур. Заяви співробітників місій, що надсилалися без відома повпредів, розгляду не підлягали, а надсилалися на розгляд повпредів.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 30, арк. 2.

Асканія-Нова, Кримська АССР. Відбулася сесія комітету з управління Першим державним заповідником Асканія-Нова. Делегати – представники Наркомзему, сільськогосподарського наукового комітету УСРР, Інституту охорони природи, ВУАН, Українського геологічного комітету, Головпрофосу, Харківського сільськогосподарського інституту, харківських науково-дослідних кафедр, Миколаївського губернського земвідділу, Кримського товариства дослідників і любителів природи, а також адміністрація і наукові працівники заповідника Асканія-Нова. Обговорювалися питання відбудови й розвитку заповідника.
Наука на Украине. – Харьков, 1922. – №4. – С. 370.

Київ. Створено відділення Товариства політкаторжан заслано-поселенців.
Каторга и ссылка, 1924, кн. 1, С. 294.

Шахтинський округ. На трьох рудниках відбувся страйк, спричинений несвоєчасною виплатою зарплати, в якому прийняло участь 1,5 тис. шахтарів. Страйк проходив під гаслами “Хай живуть Ленін, Троцький і Зінов’єв!”, “Даєш получку і твердий курс рубля!”. Звучали й окремі вигуки “Радвлада добра, але без комісарів і комуністів!” Ініціаторами страйку виступили меншовик і група колишніх комуністів, яких підтримали 5 кандидатів КП(б)У і 50 членів КСМУ. Страйкарі намагалися захопити телефон для організації страйку на інших копальнях. Страйк було припинено за умовою “скликання робітничої конференції для вирішення питання своєчасної виплати заробітної плати й обрання комісії для відрядження до Москви.”
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1753, арк. 60-61.

Харків. ВУЦВК ухвалив постанову про торговельні операції чужоземних фірм в Україні. Чужоземним фірмам дозволялося проводити в Україні торговельні операції та засновувати контори виключно за умовою отримання дозволу від державних органів. Ті представництва, що не отримали такого дозволу, було ліквідовано. Громадянам України, які перебували на державній службі, заборонялося брати на себе представництво незареєстрованих іноземних фірм.
Пролетарская правда, Киев, 1923, 4 июля.

С. Усатово Сіверинівського району Одеського округу. Проведено розкопки, під час яких студентами місцевого інституту народної освіти знайдено кістяк кочовика Х ст. та інші цінні археологічні раритети.
Пролетарская правда, Киев, 1923, 4 июля.

Харків. Головпрофос УСРР постановив організувати робітфаки при Київському медичному інституті та Ніжинському інституті народної освіти.
Пролетарская правда, Киев, 1923, 4 июля.

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3