Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

У м. Києві проводився з’їзд міських діячів.
Рада. – 1913. – № 146. – С.2.

Провал переговорів про обмін кореспондента „Нового Времени” Д.Б. Янчевецького, які велися міністерством закордонних справ Росії за посередництвом іспанського посла у Відні п. Кастро, оскільки Австрія погоджувалася обміняти лише на митрополита А. Шептицького, тоді як російська сторона не погоджувалася на це.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 113 – 114.

Землевласник Полтавської губернії п. В. Шемет звернувся до попечителя київського навчального округа з проханням відкрити у Лубнах гімназію з українською мовою навчання, однак той відхилив його. У відповідь В. Шемет звернувся до графа П.Н. Ігнатьєва.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 115.

м. Львів. На 20 сотенників за гальбу подорожчало пиво і коштує 76 сот. (на початку війни – 24 сот.). Також обмежено час продажу пива – з 7 до 10 вечора, і об’єм споживання (до 2 гальб).
Свобода. – 1916. – № 40, 30 вересня.

Митрополита А. Шептицького переведено з Курська у Суздаль у Спасо-Євфім’євський монастир.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 114.

Київ. Міністерство фінансів передало Раді міністрів Української Держави доповідь з обгрунтуванням необхідності розв’язання питання про дальшу долю української частини загальноросійського боргу і упорядкування справи сплати відсотків по позиках. В зв’язку з анулюванням в РСФРР процентних паперів ці цінні папери масово переміщувалися в Україну, що перешкоджало встановленню хоч якоїсь фінансової стабільності. Міністерство фінансів, зокрема, відмовилося від загального поновлення оплати купонів позик, випущених або гарантованих колишнім російським урядом, і обрало форму “выдачи авансов в счет процентов по бумагам этих займов”. Разом з тим, згадані папери реєструвалися з метою надання під час мирних переговорів з РСФРР “защиты проживающим на Украине держателям этих бумаг”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 255. – Арк. 29 (із зв.). – 3

Київ. Відбувалися переговори директора німецького Королівського музею старовини доктора Віганда й дослідника Ольвії, Тіри і Березані, колишнього професора Новоросійського університету Штерна з Головним управлінням мистецтва та національної культури щодо фахової та фінансової допомоги німецьких вчених в організації розкопок Ольвії в обмін на передачу половини знайдених в ході досліджень пам’яток до німецький музеїв. Головне управління мистецтва та національної культури відхилило таку співправцю, оскільки було категорично проти вивозу національних реліквій за межі України.
Наше минуле. – 1918. – № 1- 2. – С.198.

У серпні-вересні вперше у Києві в Інтимному театрі виступав з концертами Леонід Утьосов.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.241.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Розформування дивізії “Запорізька Січ” та арешт її командира отамана Ю.Божка за невиконання наказів командування армії УНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 320.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Кам’янець–Подільський. Директорія підтримала ініціативу швейцарського соціаліста Ф.Платтена про посередництво між урядом УНР та РНК РСФРР у справі укладення військового союзу проти Денікіна.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 271, 296.

Жмеринка, Подільська губ. Укладено угоду між армією УНР і повстанськими загонами Н.Махна про спільну боротьбу з денікінцями. Передбачалося виділити махновцям окрему ділянку фронту, надати допомогу зброєю та боєприпасами, розміщувати поранених та хворих на тиф у шпиталях армії УНР. Угода не мала пракичних наслідків, бо 27 вересня, прорвавши фронт білих, повстанська армія Махна рушила рейдом на Катеринославщину.
Верстюк В. Махновщина. — С.173.

Умань, Київська губ. Отаман Зелений провів нараду, у якій брали участь повітовий повстанський комітет, Уманська Рада селянських депутатів, командувач Київською групою військ армії УНР Ю.Тютюнник. Результатом стало визнання повстанцями Директорії УНР як верховної влади в Україні.
Робітнича газета. — 1919. — 1 жовтня.

Одеса. Повідомлення про початок регулярних рейсів Одеса—Константинополь (1 раз на тиждень), організованих Російським товариством пароплавства.
Киевская жизнь. — 1919. — 14 (27) сентября.

Кам’янець–Подільський. Рада міністрів УНР ухвалила рішення про утворення комісії у справах перекладу Святого письма. Переклад Біблії та богослужбових книг українською мовою було визнано одним з найголовніших у дільності міністерства ісповідань. Уряд виділив для цього 4 млн. гривень Головою комісії призначено проф. Є.Тимченка.
ЦДАВО України. Ф. 1072. — Оп. 1. — Спр. 3. — Арк. 8; спр. 25. — Арк. 13 зв.

Київ. Опубліковано витяги з доповіді “Погроми на Україні”, підготовленої комітетом допомоги постраждалим від погромів при російському товаристві Червоного Хреста. У них наведено загальні відомості про причини і початок погромів, характер дій погромщиків, кількість жертв та матеріальні збитки.
Киевская жизнь. — 1919. — 7 (20) сентября.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Миргородському, Кременчуцькому, Кобеляцькому, Костянтиноградському і Старобільському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Частини УГА на чолі з генералом А.Кравсом через Карпати пробилися до Чехо-Словаччини, де були роззброєні і інтерновані у таборі м.Ліберці.
Західно-Українська Народна Республіка. Том 1. Документи і матеріали у 5-ти томах. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 36.