Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

У м. Києві проводився з’їзд міських діячів.
Рада. – 1913. – № 146. – С.2.

Провал переговорів про обмін кореспондента „Нового Времени” Д.Б. Янчевецького, які велися міністерством закордонних справ Росії за посередництвом іспанського посла у Відні п. Кастро, оскільки Австрія погоджувалася обміняти лише на митрополита А. Шептицького, тоді як російська сторона не погоджувалася на це.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 113 – 114.

Землевласник Полтавської губернії п. В. Шемет звернувся до попечителя київського навчального округа з проханням відкрити у Лубнах гімназію з українською мовою навчання, однак той відхилив його. У відповідь В. Шемет звернувся до графа П.Н. Ігнатьєва.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 115.

м. Львів. На 20 сотенників за гальбу подорожчало пиво і коштує 76 сот. (на початку війни – 24 сот.). Також обмежено час продажу пива – з 7 до 10 вечора, і об’єм споживання (до 2 гальб).
Свобода. – 1916. – № 40, 30 вересня.

Київ. Міністерство фінансів передало Раді міністрів Української Держави доповідь з обгрунтуванням необхідності розв’язання питання про дальшу долю української частини загальноросійського боргу і упорядкування справи сплати відсотків по позиках. В зв’язку з анулюванням в РСФРР процентних паперів ці цінні папери масово переміщувалися в Україну, що перешкоджало встановленню хоч якоїсь фінансової стабільності. Міністерство фінансів, зокрема, відмовилося від загального поновлення оплати купонів позик, випущених або гарантованих колишнім російським урядом, і обрало форму “выдачи авансов в счет процентов по бумагам этих займов”. Разом з тим, згадані папери реєструвалися з метою надання під час мирних переговорів з РСФРР “защиты проживающим на Украине держателям этих бумаг”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 255. – Арк. 29 (із зв.). – 3

Київ. Відбувалися переговори директора німецького Королівського музею старовини доктора Віганда й дослідника Ольвії, Тіри і Березані, колишнього професора Новоросійського університету Штерна з Головним управлінням мистецтва та національної культури щодо фахової та фінансової допомоги німецьких вчених в організації розкопок Ольвії в обмін на передачу половини знайдених в ході досліджень пам’яток до німецький музеїв. Головне управління мистецтва та національної культури відхилило таку співправцю, оскільки було категорично проти вивозу національних реліквій за межі України.
Наше минуле. – 1918. – № 1- 2. – С.198.

У серпні-вересні вперше у Києві в Інтимному театрі виступав з концертами Леонід Утьосов.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.241.

У Києві працював з’їзд губернських старост. Державний секретар гетьманського уряду І.Кістяковський заявив, що досвід революції довів, що “місцеве самоурядування, збудоване на протидержавному виборчому законі, знижило місцеве господарство та повернуло здорове господарче життя земств і міст в боротьбу політичних програм”.
Цит. за: Реєнт О. У робітнях історичної науки. – К., 1999. – С.113.

Катеринослав. Після закриття газети “Вперед” вона знову відкрилася під назвою “Начало” і зберегла своє антиурядове спрямування. В огляді матеріалів видання до початку жовтня наголошувалося на внесенні “у професійні спілки елементів політичної боротьби”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 115. – Арк. 197-203 (із зв.).

Нота української делегації про порушення урядом РСФРР умов перемир’я від 12 червня 1918 р. Мова йшла про процедуру реєстрації громадянства для українців в Росії і для росіян в Україні, і зазначалося про ускладнення цього процесу в Росії.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.327-330.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Розформування дивізії “Запорізька Січ” та арешт її командира отамана Ю.Божка за невиконання наказів командування армії УНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 320.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Кам’янець–Подільський. Директорія підтримала ініціативу швейцарського соціаліста Ф.Платтена про посередництво між урядом УНР та РНК РСФРР у справі укладення військового союзу проти Денікіна.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 271, 296.

Кам’янець–Подільський. Замість ліквідованого міністерства по справах Галичини Кабінет міністрів УНР створив комітет у справах біженців–галичан.
ЦДАВО України. Ф. 1065. — Оп. 1. — Спр. 214. — Арк. 2.

Київ. Група професорів Київського державного українського університету відвідала попечителя Київського учбового округу проф. Є.Спекторського. Йшлося про фінансове становище університету, повністю позбавленого державної допомоги. Було вирішено звернутись до Особливої наради з клопотанням, задля цього підготувати меморандум з відомостями про навчальний заклад, у якому на той час нараховувалося біля 2 тис. студентів та 100 викладачів.
Рада. — 1919. — 8(21) вересня.

Київ. У приміщенні Другого міського театру відбулась вистава Товариства українських драматичних артистів “Запорожець за Дунаєм” за участю П.Саксаганського, М.Литвиненко–Вольгемут та ін.
Рада. — 1919. — 8(21) вересня.

Повідомлення про святкування 150–річного ювілею І.Котляревського у Полтаві, яке зібрало 20 тис. учасників і перетворилось на справжнє українське свято.
Рада. — 1919. — 8(21) вересня.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Миргородському, Кременчуцькому, Кобеляцькому, Костянтиноградському і Старобільському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.