Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

2 березня (17 лютого)– 10 березня (25 лютого) 1913 (субота - неділя)

У м. Луганську відбувся економічний страйк робітників патронного заводу з вимогою поновити попередні розцінки. Розпочали страйк 200 інструментальників. Після відмови адміністрації задовольнити їх вимоги вони пішли з заводу. Завод було закрито. Завершився поразкою.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.284.

7 березня (22 лютого) 1913 (четвер)

У м. Миколаєві відбувся економічний страйк частини робітників корабле- будівного заводу товариства Миколаївських заводів та корабелень з вимогами підвищити розцінки. Завершився компромісом.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.285.

24 січня – 9 березня (11 січня – 25 лютого) 1916 (понеділок – четвер)

м. Миколаїв. Страйк 10807 (з 14500) робітників заводу „Наваль” товариства Миколаївських заводів і верфей із вимогою підвищення зарплати на 3 коп. за годину; дати гарантії 100 %-ного виробітку усім при відрядній роботі; чорноробочим – не менше 50 %; відрахування на потреби сімей „запасних”, призваних на війну, зробити добровільними. Страйк закінчився закриттям заводу, крім майстерні по виробництву снарядів, і звільненням близько 13 500 робітників. З них близько 6 тис. військовозобов’язаних мобілізовані в діючу армію, 38 робітників передано воєнно-морському судові. Тоді ж відбувся страйк 250 робітників заводу Російського суднобудівного товариства у знак солідарності зі страйкуючими робітниками заводу „Наваль” із вимогою зробити добровільними відрахування із зарплати на потреби сімей мобілізованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 335-336.

Березень 1916

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

Початок березня 1918

За угодою між урядами УНР і Німеччини в таборах військовополонених Раштат, Вецляр, Зельцведель сформовано 1-шу Українську дивізію чотириполкового складу, яка від кольору форми дістала назву “синьожупанників”. Дивізія прибула у Київ, але напередодні гетьманського перевороту була роззброєна німецьким командуванням за погодженням з військовим міністром УНР О.Жуковським. Командир дивізії П.Зелінський.
Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 – Грудень 1918. – Київ – Філадельфія, 1995. – С.364.

Березень 1918

Ручерод – Центральний виконавчий комітет рад Румунського фронту, Чорноморського флоту та Одеської області, утворений у травні 1917 р., у березні 1918 р. виїхав до Росії, а у травні ц.р. припинив існування.
Малий словник історії України. – К., 1997. – С.345-346.

Березень 1918 (Березень)

За участю П.Скоропадського виникла політична організація “Українська громада” (згодом – “Українська народна громада”). Її платформа виявилася близькою до позиції Української демократично-хліборобської партії та “Союзу земельних власників”. “Українська народна громада” була не партією, а організацією, яка “заради досягнення компромісу в соціальних питаннях, поміркованої демократизації державного ладу та поступової українізації розпочала підготовку до встановлення в Україні сильної особистої влади і, зрештою, конкретно до встановлення гетьманської влади П.Скоропадського”. Серед її членів було багато офіцерів 1-го Українського корпусу, діячів вільного козацтва.
Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.350.

Березень 1918 (Березень)

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Весна 1918

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

7 березня (22 лютого) 1918 (четвер)

Рада народних міністрів УНР ухвалила, що на Україні може бути тільки одна Українська армія, організована національно-територіальним принципом, демобілізація має бути закінчена, а стосовно польського війська на території УНР – передати на розпорядження військового міністерства. РНМ постановила прискорити організацію прикордонної охорони УНР, розробити її статут. Відносно призначення кандидатів на посади губернських комендантів РНМ висловила побажання, щоб вони призначались за порозумінням з міністерством внутрішніх справ.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.183-184.

7 березня (22 лютого) 1918 (четвер)

Опубліковано циркуляр Ради народних міністрів губернським і повітовим комісарам про застосування української мови.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.182.

7 березня (22 лютого) 1918 (четвер)

Центральний виконавчий комітет рад УСРР і Народний секретаріат, що перебували у Полтаві, обрали В.Антонова-Овсієнка народним секретарем. Він був призначений Верховним головнокомандуючим всіма військами Української Народної Республіки. Радянський уряд запропонував всім місцевим і районним мобілізаційним штабам, загонам радянських військ та всім командуючим від окремих загонів – до армій зв’язатись з ним і одержати повноваження. Всі військові операції мали проводитись за його наказами.
Гражданская война на Украине. – 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.29-31.

7 березня (22 лютого) 1918 (четвер)

Центральний виконавчий комітет рад України прийняв декларацію про об’єднання сил всіх південних радянських республік - Донецько-Криворізької, Одеської, Кримської, що утворилися на території України, та Донської республіки щоб протистояти наступові німецьких і австро-угорських військ, закликаних Українською Центральною Радою. Розпоряджатися всіма військовими силами міг тільки Верховний головнокомандуючий – В.А.Антонов-Овсієнко.
Большевистские организации Украины (ноябрь 1917 – апрель 1918 гг.) – Сборник документов и материалов. - К., 1962. – С.61-63.

7 березня (22 лютого) 1918 (четвер)

Київ. Опублікування в пресі циркуляра Ради народних міністрів про публічне запровадження української мови в урядових і громадських інститутціях.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С. 263.

7-8 березня (22-23 лютого) 1918 (четвер-п’ятниця)

Відбувся Сквирський повітовий селянський з’їзд, у роботі якого взяли участь 300 представників від сіл. На порядок денний поставлені питання про владу в Україні і земельне питання. З’їзд ухвалив, що вся влада в Україні має належати тільки Центральній Раді, в якій представники селянства мають свою більшість і діяльність якої має бути спрямована на захист інтересів трудящого люду. З’їзд обрав двох представників до УЦР (Преподобного і Ковалюка). Постановлено, що все, що було ухвалено УЦР про землю, дійсно відповідає інтересам селянства. Для практичного проведення земельної реформи доручили волосним земельним комітетам приступити до обрахунків землі і людей, передаючи всі відомості до повітового земельного комітету. Поділ землі мали проводити волосні комітети, оскільки одне село мало землі більше, ніж інше. З’їзд не зміг виробити чітку позицію щодо повернення пограбованого майна. Були проведені довибори до повітової Ради селянських депутатів.
Народня воля . – 1918. - 19 (6) березня.

14 січня 1919 (вівторок)

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14 січня 1919 (вівторок)

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

14–15 січня 1919 (вівторок–середа)

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.